Завдання

1. Проектом договору між ВСГК "Мрія" і райагрохімслуж-бою на виконання робіт з агрохімічного обслуговуванні (грун­тів, наземних вод (водоймищ), артезіанських колодязів і т. ін.) було зазначено:

І) основна кількість робіт виконується під час весняно- та осінньопольового сезонів;

2) робоча сила надається замовником в кількості і в строки (навіть дні), названі виконавцем;

3) засоби пересування, житлове приміщення для робітни­ків виконавця, виробниче приміщення, харчування надаються виконавцю безкоштовно, тобто за рахунок замовника;

4) після відбору зразків замовник переводить на розрахун­ковий рахунок виконавця аванс в розмірі 75% від договірної вартості робіт;

5) приймально-здавалний акт складається один — після виконання всього обсягу робіт — для проведення кінцевого розрахунку.

6) у разі неявки представника замовника акт складається без його участі з повідомленням райдержадміністрації;

7) у разі ненадання робітників, транспорту, матеріалів, приміщення для робіт, житла працівникам в зазначені строки визваний цим простій технічного персоналу виконавця офор­мляється актом в односторонньому порядку, в разі неявки за­мовника оплачується замовником в розмірі затвердженої вар­тості техніко-дня за кожний день простою.

Правління ВСГК "Мрія" не погодилося з умовами договору і звернулось за захистом до голови райдержадміністрації.

В яких правових відносинах перебували сторони за дого­вором?

2. Договором-заявкою на сільськогосподарську техніку між Вилківським міжрайагропостачальником та КСГП "Таборівка" зазначено:

1. Предметом договору є послуги виконавця з розміщення заявки замовника на промислових підприємствах Російської Федерації — виготовлювачах сільськогосподарської техніки.

2. Вартість товару — за цінами на момент укладання дого­вору-заявки.

3. Виконавець представляє і захищає інтереси замовника в державних організаціях і підприємствах.

4. За виконання робіт і послуг замовник перераховує на рахунок виконавця гроші у гривнях в розмірі 90% від суми за­гальної вартості замовленої на 1998 р. техніки згідно із заяв­кою.

5. У випадку невиконання вимог п. 1 Договору виконавець сплачує до 1 грудня поточного року виконання договору замов­нику на його вимогу 100% всіх платежів і штраф в розмірі 0,05% від суми загальної вартості замовлення.

6. За одностороннє розірвання договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 0,5% від загальної вартості замовле­ної техніки.

У зв'язку з економічною кризою російські підприємства відмовились укладати договори на виготовлення сільськогоспо­дарської техніки, пославшись на те, що українська сторона прострочила строки укладання договорів, про що міжрайагро-постачальник не повідомив замовника.

Чи є правомірними умови договору?

3. Згідно з проектом договору про надання послуг сільськогос­подарською технікою Миколаївською сільськогосподарською машинно-технологічною станцією (далі — Виконавець) та ВСГК "Новогригорівський" (далі — Замовник), Виконавець зобов'язується виконати на його полях всі види технологічних робіт, які обумовлені в замовленні і узгоджені з Виконавцем а також повідомити Замовника про вартість (ціни) виконаних сільськогосподарських робіт та ціни за переміщення техніки понад 10 км від пункту базування; забезпечити персонал Вико­навця харчуванням, житлом за рахунок Замовника в населе­ному пункті, куди доставляти їх на своєму транспорті (послуги надаються з передоплатою — 80% від вартості в майбутньому виконаних робіт).

При невиконанні робіт, обумовлених графіком з вини Ви­конавця, останній сплачує штраф в розмірі 5% від вартості об­сягу невиконаних робіт.

При невиконанні зобов'язань по розрахунках за надані по­слуги в обумовлені строки Замовник сплачує Виконавцю штраф в розмірі 5% від вартості несплаченої (недоплачено) суми і, крім того, пеню в розмірі 0,1% за кожний день про­строчення і по 100 г зерна пшениці на кожну зароблену грив­ну. За форс-мажорних умов, якщо в подальшому це не вигідно Виконавцю, договір може бути розірваний в односторонньому порядку.

Керівництво ВСГК "Новогригорівський" не погодилось на такі умови і склало протокол розбіжностей, надіславши його Миколаївській державній сільськогосподарській машинно-тех­нологічній станції — стороні в договорі.

І. Якими нормативно-правовими актами визначено право­вий статус сільськогосподарської машинно-технологічної стан­ції?

2. В яких договірних відносинах знаходяться-Миколаївська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція і ВСГК "Новогригорівський"?

3. Якими повинні бути дії сторони, яка не погоджується з умовами договору? Яким законодавчим актом це передбачено?

4. Складіть протокол розбіжностей ВСГК "Новогригорів­ський".

4. Згідно з договором про обмін продукцією за № 7 від 29.07.1994 р. концерн "Украгросервіс" поставив агрофірмі "Полянка" Миколаївської області кормозбиральний комбайн р-281 вартістю 65885,41 доларів США. В обмін на поставлену сільськогосподарську техніку відповідач зобов'язувався переда­ти концерну в строк до 01.09.1994 р. 412 т зерна пшениці тре­тього класу за ціною 80 доларів США на суму 32942,7 доларів США, та в термін до 01.10.1994 р. 183 т насіння соняшника за ціною 180 доларів США на суму 32942,7 доларів США. Свої зобов'язання щодо поставки зерна і насіння в указаній кількос­ті та передбачені строки відповідач не виконав, чим змінив умови контракту в односторонньому порядку всупереч ст. 162 ЦК України. Хоча на заявлену претензію від 17.01.1997 р. від­повідач і не дав відповіді, проте у переписці не заперечував от­римання комбайна і пропонував перенести на пізніше строки виконання з його боку умов договору. На цю пропозицію пози­вач не погодився, оскільки мав непогашений борг перед іно­земною фірмою-виробником "Ландтехнік АГ" Шенебех (Ні­меччина), в якої згаданий комбайн було придбано ним за контрактом.

Таким чином, агрофірма "Полянка" Миколаївської облас­ті, не виконавши свої зобов'язання, повинна відповідно до ста­тей 161, 208 ЦК України передати концерну "Украгротехсер-віс" 412 т зерна пшениці третього класу та 183 т насіння со­няшника, обумовлених умовами договору.

Крім того, у відповідності з п. 5.1 договору за прострочення поставки сільськогосподарської продукції відповідач зобов'яза­ний сплатити пеню у розмірі 1,0% від вартості недопоставленої сільськогосподарської продукції за кожний день прострочення виконання зобов'язання в сумі 85911 грн згідно з розрахунком.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 161, 208 ч. 2 ЦК України, статями 2, 29 Арбітражного процесуального кодексу України та статтями 20, 35 Закону України "Про про­куратуру", Генеральний прокурор у позовній заяві просив зо­бов'язати агрофірму "Полянка" Миколаївської області Арбу-зинського району (с. Полянка) передати Українському дер­жавному концерну з матеріально-технічного і сервісного забез­печення АПК "Агротехсервіс" 412 т пшениці і 183 т насіння соняшника та стягнути 85911 грн пені за прострочення вико­нання зобов'язання.

Вищий арбітражний суд України своїм рішенням за № 33/7 від 05.06.1997 р., керуючись статтями 161, 162, 179, 208 ЦК України, статтями 49, 82—84 Арбітражного проце-сульного кодексу України вирішив позов задовольнити:

Зобов'язати агрофірму "Полянка" передати концерну "Украгротехсервіс" 412 т пшениці третього класу вартістю 60333 грн та 183 т соняшника вартістю 60347 грн. Видати наказ.

Стягнути з агрофірми "Полянка" на користь концерну "Украгротехсервіс" 85911 грн пені. Видати наказ.

Стягнути з розрахункового рахунку агрофірми "Полянка' (Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с. Полянка) в дохід державного бюджету 10332 грн держмита по справі.

Наказ видати державній податковій адміністрації Микола­ївської області.

Судовий виконавець Арбузинського районного народногс-суду Миколаївської області надіслав Вищому арбітражному су­ду України акт про неможливість стягнення з агрофірми "По­лянка" у зв'язку з відсутністю в останньої майна. Законом Ук­раїни "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутст­во" від 30.06.1999 р. накладено мораторій на порушення справ про банкрутство підприємств — сільськогосподарських товаровиробників до 1.01.2004 р.

Чи поширюється цей закон на відносини, викладені в цій ситуації?

Практичні заняття. Тема 3/13: Правове регулювання охорони довкілля в сільському господарстві – 2 години

1. Володарська райрада Донецької області виділила громадянину Яйленку 30 га земель для ведення фермерського гос­подарства, з яких 16 га пасовиськ і 13 га ріллі віднесені до зо­ни посиленого охоронного режиму Старокримського водосхо­вища, з якого постачається питною водою м. Маріуполь. Рай-санепідемстанція заборонила застосовувати на цьому полі отрутохімікати та мінеральні добрива, а також висаджувати культури, які треба поливати тощо.

Громадянину Яйленку не було завчасно повідомлено про такі умови використання земель. Він просить надати іншу зе­мельну ділянку, в чому йому відмовляють.

Дайте всебічний правовий аналіз зазначених дій та їх наслідків.

2. На землях ВСГК "Зоря" території Голопристанського ра­йону Херсонської області проводилися заходи з боротьби з гри­зунами методом розкидання по полю зерна, обробленого фос­фідом цинку. У зв'язку з раннім потеплінням над територією області перелітали дикі гуси, які сідали на поля цього госпо­дарства для відпочинку і годівлі. В результаті поїдання зерна, обробленого фосфідом цинку, сталася масова загибель гусей.

1. Чи визначається чинним законодавством порядок засто­сування хімікатів для боротьби з гризунами?

2. На який державний орган покладається обов'язок контролювати додержання цього законодавства.

3. Чи сталося в даному випадку порушення?

4. Визначте коло осіб та міру їхньої відповідальності за те, що сталося.

Питання, що виносяться на залік

з навчальної дисципліни «Аграрне право»:

1. Поняття і предмет аграрного права України. Аграрно-правові відносини.

2. Особливості предмету аграрного права України

3. Методи аграрного права України.

4. Аграрне право у правовій системі України.

5. Система аграрного права України.

6. Принципи аграрного права.

7. Поняття науки аграрного права.

8. Становлення науки сільськогосподарського (аграрного) права в Україні.

9. Джерела аграрного права та їх особливості. Класифікація джерел.

10. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел аграрного права.

11. Поняття, види і особливості аграрних правових відносин.

12. Внутрішні та зовнішні аграрні правовідносини.

13. Поняття і класифікація суб'єктів аграрного права України.

14. Загальні засади створення та ліквідації суб'єктів аграрного господарювання.

15. Правове регулювання приватизації в аграрному секторі.

16. Правове регулювання паювання в аграрному секторі.

17. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі.

18. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки.

19. Правове регулювання ринку зерна.

20. Правове регулювання ринку цукру.

21. Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну.

22. Форми й методи регулятивної діяльності державних органів в аграрному секторі.

23. Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання аграрним сектором.

24. Правове становище та повноваження Міністерства аграрної політики України.

25. Правове становище та повноваження Державного комітету України по земельних ресурсах..

26. Органи державного контролю та інспекції в аграрному секторі.

27. Організаційно-правове забезпечення соціального розвитку села.

28. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села.

29. Правове забезпечення наукових досліджень, підготовки кадрів для села та зайнятості сільського населення

30. Правове регулювання розвитку житлово-комунального та дорожного господарства на селі.

31. Види та зміст відповідальності за порушення аграрного законодавства.

32. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств.

33. Майнова відповідальність за порушення аграрного законодавства.

34. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення та його особливості.

35. Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів.

36. Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві.

37. Загальна характеристика та правове становище підприємств кооперативного типу в аграрному секторі.

38. Загальна характеристика та правове становище підприємств корпоративного типу в аграрному секторі.

39. Правовий статус агарних акціонерних товариств.

40. Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю в аграрному секторі.

41. Поняття та види сільськогосподарських кооперативів.

42. Загальна характеристика законодавства України про сільськогосподарську кооперацію.

43. Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів.

44. Дійсне та асоційоване членство у сільськогосподарських кооперативах.

45. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу.

46. Правові засади реорганізації та ліквідації сільськогосподарського кооперативу.

47. Органи управління та контролю аграрних підприємств кооперативного та корпоративного типу.

48. Правове становище фермерських господарств за аграрним законодавством.

49. Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності.

50. Земельні та майнові правовідносини у фермерському господарстві.

51. Закон України від 19 червня 2003 року «Про фермерське господарство».

52. Правове регулювання ведення особистих (підсобних) селянських господарств.

53. Правовий режим земель та майна особистого селянського господарства.

54. Загальна характеристика правового становища державних та комунальних підприємств аграрного сектору.

55. Правовий режим майна та особливості здійснення господарської діяльності державними та комунальними аграрними підприємствами.

56. Правове регулювання племінної справи у тваринництві.

57. Наказ Мінагрополітики України і Української академії аграрних наук від 17.07.2001 року № 215/66 «Про затвердження Положення про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві».

58. Правове регулювання бджільництва в аграрному секторі.

59. Правове регулювання виробництва рибної продукції в аграрному секторі.

60. Закон України від 6 лютого 2003 року «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них».

61. Правове регулювання ветеринарної медицини в аграрному секторі.

62. Система та повноваження Державного департаменту ветеринарної медицини при Мінагрополітики України.

63. Процедурний порядок та правові підстави впровадження правового режиму карантину тварин.

64. Правова охорона прав на штами мікроорганізмів. Порядок депонування штамів мікроорганізмів.

65. Правова охорона прав на сорти рослин.

66. Правові підстави та процедурний порядок державного випробування сортів рослин та визначення їх придатності для поширення в Україні.

67. Майнові права власника сорту рослини.

68. Правове регулювання насінництва в аграрному секторі.

69. Наказ Мінагрополітики України від 29.05.2003 року № 152 «Про затвердження Порядку проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу».

70. Система та повноваження Української державної насіннєвої інспекції при Мінагрополітики України.

71. Особливості правового регулювання лісового насінництва в аграрному секторі.

72. Правове регулювання захисту рослин в аграрному секторі.

73. Система та повноваження Державної служби з карантину рослин України.

74. Правові підстави та процедурні правила впровадження особливого режиму захисту рослин.

75. Правові підстави вирощування наркотичних рослин в аграрному секторі.

76. Договірні зобов'язання в аграрному секторі. Особливості правового регулювання та класифікація.

77. Особливості укладення та виконання договорів контрактації в аграрному секторі.

78. Формування державних ресурсів сільськогосподарської продукції на підставі договорів контрактації.

79. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції.

80. Науково-технічна продукція як об'єкт правового регулювання та обігу у сільському господарстві.

81. Порядок виникнення та набуття прав на сорт рослини.

82. Договори на передачу (відчуження) майнового права на сорт і передачу права на використання сорту рослини.

83. Права на селекційні досягнення у тваринництві як предмет договору на використання науково-технічної продукції.

84. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт в аграрному секторі.

85. Правове забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції.

86. Державне регулювання відносин щодо забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції.

87. Права, обов'язки та відповідальність виробників, постачальників і продавців щодо забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції.

88. Загальна характеристика законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сільському господарстві.

89. Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві.

90. Правове регулювання меліорації земель у сільському господарстві.