Електронні ключі

Електронний ключ — це пристрій, який під впливом керуючого сигналу виконує комутацію елементів електричної схеми. Основу будь-якого електронного ключа становить активний елемент (напівпровідниковий діод, транзистор), що працює в ключовому режимі. Ключовий режим характеризується двома станами ключа: "Ввімкнено" - "Вимкнено". При замкнутому ключі опір ключа дорівнює нулю. При розімкненому – опір нескінченно великий. Електронні ключі входять до складу багатьох аналогових та імпульсних пристроїв. На базі електронних ключів будуються аналогові та цифрові комутаційні пристрої, логічні елементи без яких не можливе існування сучасної цифрової техніки.

Одним із варіантів реалізації електронного ключа є ключ, в якому як перемикальний елемент використовується напівпровідниковий кремнієвий діод чи діод Шотткі. Електронні ключі на основі цих діодів є пасивними структурами, отже ключі на основі діодів послаблюють сигнал, який проходить через нього, що особливо впливає на роботу багатокаскадних схем.

Діод в ключовому режимі

Діод в ключовому режимі знаходиться почергово у відкритому та закритому станах. Перейти з одного стану до іншого діод миттєво не може через інерційний процес заряду і розряду бар'єрної та дифузійної ємностей діода. Для різних типів діодів характерні різні параметри перемикання, що обумовлено конструктивними особливостями кожного з них. На параметри перемикання впливають не тільки тип діода, але й зовнішні фактори: опір навантаження, амплітуда вхідного сигналу, тощо.