Антимода періоду Директорії

З падінням якобінської диктатури й установленням режиму Директорії політична ситуація в країні стабілізувалася саме настільки, щоб відкрити дорогу протесту й самовираженню. Діти буржуа, які мали у розпорядженні засоби своїх батьків, і емігрантська молодь, що повернулася в Париж після падіння диктатури, створили свій стиль у піку загальноприйнятому. Молодих людей називали інкруаяблі, що означає «неймовірні», а дівчат — мервейєз («причудниці»). "інкруаяблі" - це був дуже вузький, закритий клуб модників, у який допускалися тільки близькі родичі аристократів, страчених на гільйотині. Вони одягалися і поводилися так, щоб усім і відразу ставало видно і зрозуміло їхнє відношення до революції, і неприйняття ідеалів і норм поведінки. Виглядали вони дійсно досить дивно. Юнаки збривали частину волосся на потилиці (як це робили із присудженими до гільйотини), а інші зачісували на обличчя, спускаючи довгі пасма уздовж щік (отримали назву «собачі вуха»). Жилет, що носили члени Конвенту, в «неймовірних» був такий короткий, що ледь досягав середини грудей. Вони носили фраки непропорційних розмірів, чоботи з одворотами до щиколотки, занадто широкі або занадто вузькі смугасті штани. Відмінною рисою була краватка, що закривала пів-обличчя. Доповнювали цей «ансамбль» сережка в лівому вусі й сукуватий ціпок замість витонченої тростини. Чорні комірці на фраках символізували траур за Людовіком 16. Крім того, вони демонстративно не вимовляли букву Р.

Дівиці, під стать кавалерам, коротко стригли волосся на потилиці, носили на шиї червоні стрічки, схожі на слід ножа гільйотини. Вони драпірували себе червоними шалями — подоба хусткки, що кат Сансон накинув на плечі Шарлоти Корде. Ноги прикрашали браслетами й кокетливо піднімали спідниці. Голови їх прикрашали банти й величезні чіпці. До речі, до мервейєз належала й Жозефіна де Богарне, майбутня дружина Наполеона.

В якості взуття представники «золотої молоді» періоду Директорії носили чоботи зі спущеною широкою халявою або з косим верхнім кантом. Дівчата мервейєз носили відкриті зухвалі сандалії або легкі тендітні туфлі зі стрічками на плоскій підошві.

Саме так з’явилося таке явище як антимода – свідомий протест та заперечення загальноприйнятих традицій в костюмі, виражені в зовнішній формі.