Чоловіче взуття

Чоловіче взуття у першій половині 18 століття представлене в основному закритими туфлями (напівчеревиками) із червоним каблуком висотою 5-6 см. Конструкція верху закрита, висока до мищелки, часто з одворотами.

Носкова частина чоловічого взуття на початку періоду стає більш загостреною. Спочатку носок стає різко завуженим і припіднятим, а до 1740 року стає більш тупим.

Пряжка була найважливішою частиною взуття в цей період. У той час як самі черевики були досить прості, пряжка була складна й надзвичайно дорога. Вона була основною декоративною прикрасою форми й розташовувалася на підйомі. Пряжка збільшилася в розмірі в 1730-х роках.

Матеріали. Для ошатного взуття міг використовуватися оксамит, а для танцю навіть атлас, хоча в повсякденному взутті перевага віддавалася шкірі. Чоловіче взуття було темних практичних кольорів. При дворі усе ще носили взуття із червоними каблуками й червоним урізом підошви.

Крім того, для військової служби й верхової їзди чоловіки носили чоботи. В 1750-х новий напівчобіт входить у моду, і використовується головним чином для стрільби й верхової їзди. Чоботи робилися із чорної шкіри з коричневим манжетом, що відвертається. Іноді, чоботи могли мати білий одворот і відповідати білим бриджам.

Чоловіче взуття кінця 18 століття представлене закритими туфлями на низькому каблуку. Висота каблука знижується, на рубежі століть каблук майже плоский. Носкова частина знову стає більш загостреною.