Жіночий костюм

У період неокласицизму під впливом англійської класики в жіночих і чоловічому французькому костюмах створюються змішані, перехідні еклектичні форми. Прикладом такого «англізованого» жіночого плаття, що зберегло пишність і декоративність рококо, є полонез.

Англійське почуття міри й елегантності все-таки бере гору над устояними традиціями рококо, і в моді Франції з'являються більш скромні, строгі й прості форми. Їх так і називають «англез» на противагу близьким рококо «франсез». Насамперед ці форми розстаються з каркасною спідницею й створюють вигнутий профільний силует за допомогою ватяної або волосяної прокладка, що підв'язується на спині до низу корсета для створення вигнутої форми.

Плаття «англез» складається з ліфа, що облягає, і прямої збірчастої спідниці. Декольте найчастіше закрито нагрудною косинкою. Із платтям носиться фартух з тонкої тканини, прикрашений оборкою. Більш ошатним варіантом є подвійне плаття, де верхнє застібається на грудях, залишаючи відкритим весь перед нижнього плаття. Однак відсутні пишна декоративність і об'ємна орнаментація рококо, міняються колір і колірні сполучення, змінюються основні пропорційні відношення. Маса нижньої й верхньої частин костюма врівноважена, співвідношення елементів костюма гармонійно. Для жіночого костюма «англез» характерні зручність, практичність, розмаїтість форм верхніх асортиментів і певне наслідування чоловічому одягу в покрої, формі деталей, обробці. Як верхній одяг з'являються довгі рединготи прилягаючого силуету.

Дуже важливим елементом жіночого костюму стають головні убори. Капелюхи різних форм, прикрашені пір’ям, бантами, квітами тощо; чепці та інше.

Взуття

На початку 1780-х років каблуки усе ще були досить високі й нестійкі. До кінця 1780-х каблуки стали більш практичними, відповідаючи більше міцній конструкції та матеріалам верху. Жінки мали можливість вибору висот і форм каблука. Тонка шпилька, що виникла на основі італійського каблука усе ще носилася, але з'явилися напівклиноподібні аркові каблуки, а також стійкі набірні із фліків. З 1780-з років спостерігається подальше зменшення висоти каблука в жіночому взутті. Каблук розширений донизу у формі «голубиної лапи» або низький італійський. Французька мода відчуває вплив англійського стилю, спостерігається повернення до класичних форм.

Носкова частина жіночих туфель була досить вузька на початку 1780-х, конструкція мала гострокутний язичок. В 1786-му носкова частина завужена й загнута. Ця недовга тенденція - імовірно результат англійського повального захоплення китайськими речами.

Маленькі срібні застібки як останній натяк на пряжки минулих років.

Конструкція верху жіночого взуття стає більш відкритою і схожою на «човник».

Що стосується костюму неаристократичних верств населення, то вони віддавали перевагу більш стриманим формам та практичним конструкціям. Так, багаті городянки носили туфлі на низькому каблуку, закритої конструкції, схожої на чоловічу, з пряжкою на підйомі та високим язичком. Повсякденне взуття переважно практичних темних кольорів, а ошатне – більш яскравих.

В Англії з 1760-х років з’являються нові специфічні захисні галоші, оскільки в моді піші прогулянки. Ці галоші представляють собою закриту шкіряну союзку та підошву, яка закінчується металевим кільцем в п’ятковій частині, що фіксується на каблуку. Союзка в основному виготовлялася з водовідштовхуючої шкіри.

Починаючи з 1780-х років англійки в холодні пори року носять шнуровані високі черевички, що щільно облягають ногу.