(за словником «Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языка)» авторів Е.Г. Азимова і А.Н. Щукіна. М.: 2009).
Зміст навчання (базисна категорія) – це сукупність того, що учень має засвоїти в процесі навчання, це історична категорія, яка змінюється в залежності від мети навчання.
Зміст навчання ІМ – принципово відрізняється від змісту навчання дисциплін змістом яких є засвоєння понять, набутих знань, при навчанні ІМ, головне – це набуття мовленнєвих навичок і умінь, які забезпечують практичне користування мовою.
До питання про складові змісту навчання існує декілька підходів:
Більшість методистів до структури змісту навчання включають:
Ø Засоби навчання – підручник, навчальні посібники (граматичні, фонетичні, лексичні, мовленнєві, країнознавчі).
Ø Комплекс знань, навичок, умінь, необхідних для практичного володіння в різноманітних сферах і ситуаціях.
В якості мовленнєвого матеріалу включають: - мовленнєві взірці;
- теми;
- ситуації спілкування;
|
|
- тексти.
Різні точки зору і на принципи відбору змісту, - принцип необхідності і достатності;
найбільш узагальнений є наступний перелік принципів: - принцип доступності;
- принцип комунікативної потреби.
З урахуванням різних точок зору на зміст навчання ІМ, узагальнення є наступні складові змісту навчання ІМ:
1.) Знання про систему навчання мови і структурних одиниць, які до неї входять і які складають зміст мовної компетенції.
2.) Знання про культуру носіїв мови які складають зміст соціокультурної компетенції.
3.) Правила користування засвоєним навчальним матеріалом в різних сферах спілкування.
4.) Мовленнєві навички і уміння.
5.) Здатність користуватися набутими і сформованими навичками і уміннями в різних ситуаціях спілкування – комунікативна компетенція.
6.) Навчальні вміння, які забезпечують можливість ефективно навчатися.
7.) Мовленнєвий матеріал, який представлений в навчальному процесі у вигляді текстів, мовленнєвих зразків, моделей речень, темах і ситуаціях.