Вітаміноподібні речовини

Вітаміноподібні речовинине мають всіх тих властивостей, які характерні для вітамінів, і потреба в них набагато більша, ніж у вітамінах, бо вони мають певне фізіологічне значення. До цієї групи речовин входять, вітамін U, оротова та ліпоєва кислоти.

Вітамін U - використовується як ефективний засіб при лікуванні виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. Механізм фізіологічної дії вітаміну U вивчено ще недостатньо.

Він міститься у капустяному соку.

Оротова кислота - стимулює білковий обмін в організмі людини. Вона посилює синтез альбумінів у печінці, яка зазнала змін внаслідок гіпоксії, обумовленої серцевою недостатністю. Є відомості, що оротова кислота підвищує продуктивність тварин.

Міститься оротова кислота в печінці великої рогатої худоби, в молоці і молочних продуктах.

Як вітаміноподібна речовина використовується не сама оротова кислота, а її сіль — оротат калію. Його використовують при захворюванні печінки, виразці шлунка, хронічній серцевій недостатності, а також у післяопераційний період, коли необхідно посилити регенеративні процеси.

Добова потреба людини в оротовій кислоті — 0,5-1,5 г, а іноді до 3 г.

Ліпоєва кислота - бере участь в процесах біологічного окиснення. При недостатній кількості ліпоєвої кислоти в організмі людини підвищується рівень піровиноградної кислоти у тканинах. Ліпоєва кислота діє як антиокиснювач стосовно до аскорбінової кислоти і токоферолів. Крім того, вона благотворно впливає на організм при отруєнні солями важких металів, тому що утворює з ними комплексні сполуки, які легко виводяться з організму з сечею. Ліпоєва кислота має ліпотропні властивості, тобто запобігає ожирінню печінки.

У природі ліпоєва кислота досить поширена і міститься у багатьох харчових продуктів.

Провітаміни -речовини, які безпосередньо не мають вітамінної активності, але у процесі обміну речовин здатні перетворюватись у вітаміни. Найбільше значення з провітамінів мають α- і β-каротини та ергостерол.

Каротини - в організмі людини перетворюються у вітамін А.

Каротини містяться в зелених частинах рослин, а також у плодах і овочах, які мають жовтогарячий колір: морква, томати, абрикоси, гарбузи. Найбільшу цінність має β-каротин, який за своєю А-вітамінною активністю удвічі перевищує α-каротин. За дослідженнями вчених, близько 75% потреби у вітаміні А забезпечується саме каротинами і лише 25% безпосередньо вітаміном А.

Стерини - є провітамінами вітаміну Д.

У рослинних організмах міститься ергостерин, який перетворюється в вітамін Д_2, у тваринних організмах міститься дегідрохолестерин, який під впливом ультрафіолетового проміння перетворюється у вітамін Д₃.

Антивітаміни — це органічні речовини, які послаблюють біологічну активність вітамінів. Здатні витісняти вітаміни з комплексних сполук з ферментами, тим самим порушуючи структуру останніх, позбавляють їх каталітичної активності. За структурою антивітаміни здебільшого схожі на вітаміни і відрізняються лише наявністю (або відсутністю) якоїсь функціональної групи.

Наприклад, для L-аскорбінової кислоти антивітаміном є Д-аскорбінова кислота, для вітаміну Н — білок авідин та ін.