Теплофізичні властивості - характеризують швидкість процесів нагрівання та охолодження.
Знання й аналіз теплофізичних характеристик продуктів (теплоємності, коефіцієнта теплопровідності, коефіцієнта температуропровідності) дозволяє вибрати методи й оптимальні режими процесів теплової обробки, правильного зберігання цих продуктів.
Теплоємність - характеризує інтенсивність зміни температури тіла при нагріванні або охолодженні.
Питома теплоємність — це кількість теплової енергії, яка необхідна для підвищення температури 1 кг продукту на 1°С. Вона обчислюється за формулою:
c = Q / m • t;
де с — питома теплоємність, Дж/(кг°С); Q — кількість теплової енергії, Дж; m — маса продукту, кг; t — різниця температур, °С.
Цей показник характеризує здатність продуктів сприймати (віддавати) теплоту. Продукти з високим вмістом води відзначаються високою теплоємністю; жир, навпаки, знижує теплоємність. Найбільшу теплоємність мають: молоко, огірки, морква; найменшу: борошно, пшоно, сушена картопля, олія.
|
|
Коефіцієнт теплопровідності — це кількість теплової енергії, яка проходить крізь масу продукту товщиною 1 м на площі м2 за годину при різниці температур у протилежних частинах 1°С. Для його обчислення використовується формула:
де λ — коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м • °С);
Q — кількість теплової енергії, Дж;
D — товщина шару продукту, м;
S — площа продукту, м2;
(t1 - t2) — різниця температур у протилежних частинах, °С;
Z — час, с.
Теплопровідність залежить від температури і масової частки вологи у продукті. Теплопровідність продуктів з високим вмістом вологи (м'ясо, риба, плоди, овочі) близька до теплопровідності чистої води. Для подрібнених продуктів (борошна, круп, цукру-піску) коефіцієнт теплопровідності залежить ще від розміру частинок, шпаруватості, насипної маси. Найбільша теплопровідність у молока, пива, моркви, яблук; значно меншу теплопровідність мають жири, борошно, крупи.
Низька теплопровідність допомагає зберіганню зниженої температури в охолоджених і заморожених продуктах. Але ця властивість може стати причиною самозігрівання продуктів, у яких при зберіганні інтенсивно йдуть екзотермічні процеси (дихання, бродіння).
Коефіцієнт температуропровідності - характеризує швидкість вирівнювання температур у різних точках температурного поля. Він залежить від теплоємності і враховується в технологічних процесах виробництва харчових продуктів, а також при їх зберіганні. Чим вищий коефіцієнт температуропровідності, тим швидше нагрівається або охолоджується продукт. На цей показник впливають хімічний склад (вміст води і жиру) і фізичний стан (шпаруватість, насипна маса) продуктів. Зерно має низьку температуропровідність, оскільки характеризується великою тепловою інерцією (табл.3.1).
|
|
Таблиця 3.1
Теплофізичні характеристики деяких харчових продуктів
Продукт | Масова частка вологи, % | Питома тепло- ємність Дж/ (кг • °С) | Коеф. тепло- провід- ності, Вт/ (м -°С) | Коеф. темпера- туро- провід- ності, (м2/с) а 108 |
Картопля | 0,640 | 12,0 | ||
Морква | 0,630 | 15,1 | ||
Яблука | 0,510 | 16,0 | ||
Пюре яблучне (10,5% сухих речовин) | - | 0,545 | 13,3 | |
Молоко | 0,643 | 15,1 | ||
Олія рослинна | 0,2 | 0,169 | ||
Масло коров'яче | 0,202 | 6,7 | ||
Борошно пшеничне (вищого сорту) | 0,130 | 9,1 | ||
Пшоно шліфоване | 0,143 | 6,4 |