Реологічні моделі та рівняння

Існують 3 моделі проміжні моделі простих ідеалізованих тіл. Фізичною моделлю пружного тіла є пружина. В ідеальному пружному тілі енергія затрачена на деформацію, накопичується і може бути поверхнева при розвантаженні. Цей закон опиує поведінку кристалічних і аморфних тіл при малих деформаціях, а також рідин, при ізотропному розширенні-стиску. Моделі ідеального пластичного тіла зображення у вигляді елементу що складається з двох притиснутих один до одного пластин і визначається як тіло Сен-Венана. При відносному перемішуванні пластин між ними виникає постійна сила тертя, що не залежить від нормальної сили. Тіла Сен-Венана не почне рух доти поки напруга зсуву не перевищить критичного значення (межі пластини). Після чого елемент може рухатись з будь якою швидкості, при зсуві межа плинності є реологічною константою елементу пластичності. Ідеально в’язка рідина характеризується тим, що в ній напруги пропорційні швидкості деформації. Вязка течія відбувається під дією будь яких сил, які б малі вони не були однак швидкість деформації знижується при зменшення сил, а при їх зниженні обертається в ніль.