І. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів

Модуль 1. «МОРФОЛОГІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ. ІНФЕКЦІЯ ТА ІМУНІТЕТ»

І. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів

1. Мікробіологія як галузь загальної біології, яка вивчає

закономірності життя і розвитку мікроорганізмів. Завдання медичної мікробіології та вірусології. Значення мікробіологи в практичній діяльності лікаря.

2.Основні етапи розвитку мікробіології. Досягнення та проблеми мікробіології другої половини XX століття.

3. Роботи Л.Пастера та їх роль у розвитку мікробіології.

4. Історія вітчизняної мікробіології, імунології і вірусології та її роль у розвитку світової науки.

5. Значення робіт 1.1.Мечникова для прогресу вітчизняної і світової медичної мікробіології та імунології. Фагоцитарна теорія імунітету. Роль І.Мечникова у розвитку вчення про нормальну мікрофлору організму.

6. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань. Режим роботи в бактеріологічній, серологічній і вірусологічній лабораторіях.

7. Сучасна класифікація мікроорганізмів Систематика та номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Вид як основна таксономічна одиниця.

8. Морфологія бактерій. Структура бактеріальної клітини. Основні структурні відмінності прокаріотичної клітини від еукаріотичної.

9. Будова і хімічний склад клітинної мембрани і клітинної стінки бактерій, їх роль у процесах життєдіяльності. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки і їх значення в патології людини.

10. Спори, джгутики, капсули і війки. їх хімічний склад, роль у життєдіяльності бактерій і в патогенезі інфекційних захворювань, методи виявлення.

11. Особливості морфології спірохет, актиноміцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм. Значення цих мікроорганізмів в патології людини.

12. Класифікація та морфологія грибів. Способи їх розмноження. Різновидності спор. Значення грибів у патології людини.

13. Бактеріоскопічний метод дослідження, його етапи. Оцінка інформативності бактеріоскопічного методу дослідження при різних захворюваннях.

14. Хімічний склад мікроорганізмів. Види метаболізму. Типи живлення бактерій. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну

клітину.

15.1 Принципи культивування мікроорганізмів. Поживні середовища, вимоги до них. Класифікація поживних середовищ, які використовуються в

мікробіології.

16. Дихання мікроорганізмів. Поділ бактерій за типом дихання. Методи

культивування анаеробних бактерій.

17. Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу. Фази розмноження бактерій в стаціонарних умовах. Характер росту бактерій на

рідких і щільних поживних середовищах. Колонії, особливості їх формування у різних видів бактерій.

18. Ферменти мікроорганізмів. Їх роль в обміні речовий. Способи виявлення мікробних ферментів. Значення ферментів для диференціації бактерій, ферменти патогенності. Використання мікробів та їх ферментів у біотехнології.

19. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення та ідентифікації чистої культури мікроорганізмів.

20. Вплив різноманітних факторів оточуючого середовища на мікроорганізми і його практичне використання в медицині.

21. Вплив фізичних факторів на мікроорганізми. Стерилізація: методи, контроль ефективності.

22. Вплив хімічних факторів на мікроорганізми. Класифікація хімічних речовин, механізми їх дії. Дезинфекція. Поняття про асептику і антисептику. Антисептичні засоби.

23. Хіміотерапевтичні препарати: історія відкриття, основні відмінності від антисептичних і дезинфікуючих засобів. Хіміотерапевтичний індекс. Класифікація хіміотерапевтичних засобів. Механізм їх антимікробної дії.

24. Мікробний антагонізм, його механізми. Антибіотики: визначення поняття, історія відкриття. Класифікація антибіотиків за походженням, хімічним складом та спектром антимікробної дії.

25. Механізм дії антибіотиків на бактеріальну клітину. Принципи раціональної антибіотикотерапії. Побічна дія антибіотиків.

26. Природна і набута стійкість мікроорганізмів до антибіотиків, її генетичні та біохімічні механізми. Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Антибіотикограма, її практичне використання. Принципи боротьби із стійкістю мікроорганізмів до антибіотиків.

27. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Особливості організації генетичного матеріалу у мікроорганізмів» Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі генетичні елементи.

28.Фенотипічна і генотипічна мінливість у бактерій. її механізми і форми прояву. Роль мутацій, рекомбінації! і селекції у мінливості мікроорганізмів.

29. Значення генетики мікроорганізмів у розвитку медичної мікробіології і молекулярної біологи. Практичне значення вчення про генетику мікроорганізмів в медицині. Біотехнологія і генна інженерія. Досягнення генної інженерії і використання генно-інженерних препаратів у медицині.

30. Нормальна мікрофлора тіла людини, її вікові особливості. Роль нормальної j мікрофлори у фізіологічних процесах і в патології людини. Гнотобіологія. Дизбактеріоз: причини його виникнення, способи лікування й профілактики.

31. Санітарна мікробіологія, її предмет і завдання. Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря. Принципи санітарно-мікробіологічних досліджень об'єктів зовнішнього середовища, їх оцінка.

32. Мікробіологічні методи оцінки санітарного стану об'єктів зовнішнього середовища. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об'єктів зовнішнього середовища.

33. Вода як середовище проживання і середовище зберігання мікроорганізмів. Аутохтонна і алохтонна мікрофлора відкритих водойм. Фактори самоочи­щення води. Роль води у передачі Інфекційних захворювань. Термін виживання патогенних мікроорганізмів у полі. Санітарно-бактеріологічний контроль якості питної води.

34. Мікрофлора фунту, її характеристика. Роль грунту в передачі збудників Інфекційних захворювань. Терміни виживання патогенних мікроорганізмів у грунті. Методи санітарію-мікробіологічного дослідження грунту. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовуються при оцінці забруднення грунту.

35. Мікрофлора повітря. Роль повітря у передачі збудників Інфекційних захворювань. Критерії оцінки чистоти повітря закритих приміщень. Мікробне число і санітарно-показові мікроорганізми повітря закритих приміщень. Методи визначення.

36. Віруси. Історія відкриття. Основні етапи розвитку вірусології. Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Принципи класифікації вірусів Основні роди вірусів людини й тварин.

37. Морфологія вірусів. Ультраструктура І хімічний склад віріона. Типи симетрій функції окремих складових частин віріонів. Вірусні ферменти.

38. Репродукція вірусів. Етапи взаємодії віруса з клітиною. Особливості репродукції ДНК- і РНК-геномних вірусів. Внутрішньоклітинні включення при вірусних інфекціях, їх діагностичне значення.

39. Види взаємодії вірусів із клітинами. Форми і етапи продуктивної взаємодії. Дефектні вірусні частинки. Віруси-сателіти. Провіруси.

40. Способи культивування вірусів, їх оцінка. Методи виявлення росту вірусів на курячих ембріонах і в культурах клітин.

41. Методи виявлення вірусів в культурах клітин і курячих ембріонах. Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне використання та діагностична цінність.

42. Особливості мікробіологічної діагностики вірусних інфекцій, Вірусологічний метод дослідження.

43. Бактеріофаги, історія вивчення. Структура фагів і їх класифікація за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів в медицині.

44. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні та помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.