Методи політичної економії. Її закони, принципи, категорії та функції

Для того, щоб одержати нові знання, треба свідомо застосо­вувати науково обґрунтовані методи. Економічна теорія використовує широкий спектр прийомів і способів дослідження свого предмета, які й визначають зміст її методу.

Метод економічної теорії — це сукупність прийомів, за­собів і принципів, за допомогою яких досліджуються кате­горії і закони функціонування та розвитку економічних си­стем.

Складність і багатовимірність економічної системи вимагає адекватних методів її пізнання. Фундаментальний принцип методології економічної теорії полягає в системному підході до аналізу. Економіка становить певну цілісність, в якій вияв­ляється взаємозв'язок елементів, компонентів, що входять до її складу..

Системний підхід в економічній теорії означає вивчення внутрішніх причинно-наслідкових, структурно-функціональ­них, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. Саме їх пізнан­ня дає змогу виявити складні процеси розвитку економічної си­стеми, з'ясувати природу багатьох економічних процесів і явищ.

Діалектика як метод — загальний для всіх наук метод пізнан­ня, у тому числі і для економічної теорії. Він базується на ви­користанні законів і принципів філософії, обґрунтованих ще видатним німецьким філософом Георгом Гегелем, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому взає­мозв'язку та взаємозалежності, у безперервному розвитку.

Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлен­ня основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очи­щених (абстрагованих) від всього другорядного, випадкового, не­істотного.

Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових.

При аналізі об'єкт дослідження розумово або фактично роз­кладається на складові, кожна з яких вивчається окремо; при син­тезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними. Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завер­шує розкриття суті об'єкта в цілому.

Індукція і дедукція. Індукція — це метод пізнання від окре­мого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищо­го ступеня. Дедукція — метод пізнання від загального до оди­ничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв'я­зок одиничного, особливого і всезагального.

Історичний і логічний методи використовуються еконо­мічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідов­ності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до склад­ного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей, зигзагів і подробиць, не властивих цьому процесові.

Економічне моделювання — це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відоб­ражає реальну картину економічного життя.

ФУНКЦІЇ У процесі становлення і розвитку економічної теорії як на­уки були сформовані і її основні функції: пізнаваль­на, методологічна, практична, прогностична, виховна.

Пізнавальна (евристична) функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкрива­ючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелек­туальний потенціал суспільства,

Методологічна функція полягає в тому, що економічна тео­рія виступає теоретико-методологічною базою для цілої систе­ми економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарюван­ня, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.

Практична функція економічної теорії зводиться до науко­вого обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціональ­ного господарювання.

Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку країни в майбутньому.

Виховна функція — полягає у формуванні в громадян еко­номічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уяв­лення про функціонування економіки на національному і загаль­носвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.

Економічні категорії — абстрактні, логічні, теоретичні по­няття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, ка­пітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.

Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони вира­жають сутність економічних відносин.

Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що міс­тять допущення, усереднення, які відображають певні тенден­ції розвитку економічної системи.

Принципи пов'язані з економічними законами, але на відміну від них об’єктивно у природі не існують. Вони спеціально ство­рюються у процесі систематизації економічних знань і виступа­ють у вигляді певних постулатів, які можна розглядати як фор­му реалізації, використання економічних законів. Принципи мають менш стійкий і менш обов'язковий характер, ніж закони.

Економічні закони у своїй сукупності створюють системи економічних законів, яка включає всезагальні, за­гальні і специфічні закони. Всезагальні закони вважають зако­нами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виража­ють фундаментальні основи та послідовність розвитку людсько­го суспільства на всіх етапах.

Специфічні економічні закони, з одного боку, розкривають сутність соціально-економічних відносин у певній економічній системі в процесі її розвитку, з другого, — окремі її сфери.

Економічні закони мають як спільні, так і відмінні риси по­рівняно із законами природи

Загальні властивості:

Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони зумовлюються наявними соціально-економічними умовами

Відмінності:

Економічні закони:

— є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують;

— мають історично мину­щий характер;

— відкриттю та викори­станню їх людиною проти­діють сили суспільства, що сходять з історичної арени