Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією: вони пояснюють один і той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію.
Однорідні члени речення пов'язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності(На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.).
Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками, зазвичай ставиться кома:
Кома не ставиться:
1. Якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію і її мету: Піди купи хліба.
2. Якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Ол.). Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками: У світі є не тільки добро, а й зло (Сух.); Тече вода в синє море, та не витікає (Шевч.).
Кома не ставиться перед єднальними й розділовими сполучниками, вжитими один раз: Коли між батьком і між сином стоїть невидима стіна, на очі тоскна і полинна сльоза накочує сумна (Крищ.); Він мав років десять чи дванадцять.
|
|
Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками
Кома ставиться:
1. Між однорідними членами речення, з'єднаними повторюваними сполучниками.
2. Між усіма однорідними членами речення, якщо частина з них з'єднана інтонаційно, а частина — за допомогою повторюваних сполучників.
3. Між кожною парою однорідних членів речення, якщо вони з'єднані сполучниками попарно.
Кома не ставиться:
1.Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік.
2.Якщо повторюваний сполучник і з'єднує різні однорідні члени речення.
3.Якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність.
Двокрапка ставиться:
1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення.
2. Перед однорідними членами речення, коли узагальнюваль-ного слова немає, а слово, яке характеризують однорідні члени, має на собі логічний наголос.
3. Після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після уза-гальнювального слова.
Ти ре ставиться:
1. Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення.
2. Після однорідних членів речення, які стоять після узагаль-нювального слова і не закінчують речення, а перед ними ставиться двокрапка.