Для правильного оформлення висловлення важливо насамперед узгодити присудок з підметом. Для цього існують такі правила:
1. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчуються на одиницю (21, 31, 151, 1991 і под.), то присудок вживається в однині: Двадцять один комп'ютер знайшов своє застосування на заняттях.
2. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчується на два, три, чотири, то присудок вживається в однині: Чотири студенти пропустили заняття. Чотири студенти змагаються за першість.
3. Якщо у складі підмета є числівник п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, то присудок ставиться чи у множині чи в однині, залежно від контекстового значення підмета:
Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної, нерозчленованої групи, присудок, як правило, ставиться в однині, наприклад: Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.
Але, якщо підмет називає групу осіб, предметів, кожний із яких діє активно і самостійно, присудок переважно ставиться у множині: Шість аспірантів склали іспит достроково.
|
|
4. Якщо у складі підмета є слова більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька, то присудок вживається в однині: Ряд випускників залишилось працювати в Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Частина членів комісії дійшла до думки про припинення дії постанови.
Може присудок вживатися в множині, якщо головні члени речення розділені підрядними реченнями або є однорідними: Ряд питань, які внесені на залік, будуть поставлені у письмовій формі.
5. Якщо підмет виражений займенниками що, дехто, ніхто, ніщо та ін., присудок вживається в однині: Ніхто не заперечував.
6. Якщо у складі підмета є прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет роду, то присудок узгоджується з підметом, а не з прикладкою: Музей – садиба Лесі Українки сподобався усім; Виставка-продаж відбулася; Школа-інтернат відкрита з ініціативи.
7. Якщо у складі підмета є прикладка – власна назва (Фірма "Світоч"), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Фірма "Світоч" відома своїми прекрасними виробами в усьому світі.
8. Якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками (не – а, не тільки – а й, не лише – а й), присудок вживається в однині: Не тільки економічний, а й юридичний бік справи цікавив промисловців.
9. Якщо у складі однорідних підметів є означення (значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума), то присудок вживається в однині: Значна частина словників, велика кількість підручників потребує негайного внесення у програму.
10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді, числі) з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час.
|
|
11. Якщо підмет, виражений займенником Ви (так звана пошанна множина), позначає однину (у формі Кл. відмінка), то узгодження з присудком здійснюється за ознакою числа, наприклад: Ви уклали річний кошторис?; Сьогодні Ви внесли доречну пропозицію.
Але коли в реченні наявний складений іменний присудок із прикметниковою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так й у формі однини: Ви призначені (призначений) на цю посаду.
Офіційно-ділові стосунки вимагають уживання присудка лише в множині: На мій подив, ви не до кінця зрозуміли переваги даного варіанту.
50. Складні випадки керування Керування - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова.Отже, труднощі /складні випадки/ у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:
а) слова-синоніми керують різними відмінками: повідомити + дав. відм. /директору/; інформувати + род. відм. /директора/;
б) змішують форми українського і російського словосполучень:
укр. дякувати + дав. відм. /Вам/,
рос. благодарить + винит. падеж /Вас/.
В українській мові /як і в російській/ найпоширенішим є дієслівне керування. Складаючи ділові папери, особливу увагу варто звернути на такі словосполучення:
вживати заходів, ліків
завдавати, завдати + род. відм. прикростей, шкоди
зазнавати, зазнати нападу, невдачі
запобігати, запобігти + дав. відм./аваріям, злочинам/
опанувати + знах. відм. /професію, предмет/
оволодіти + оруд. відм. /професією, майном/
бачити на власні очі
чути + на + знах. відм. на власні вуха
хворіти на ангіну
слабувати на очі
заперечувати + знах. відм. /участь, факти/
+ дав. відм. /командиру, йому/
ігнорувати + знах. відм. /пропозицію, погляді
додержувати /виконувати тиші, порядку
щось точно/ + род. відм.
додержуватися /бути прихиль- законів, курсу
ником ідей, керуватися ними/
наголошувати + на + дав. відм. /помилках, головному/,
читати англійською мовою
говорити + орудн.відм. українською мовою
повідомляти телефоном
їхати тролейбусом
Іменники, утворені від дієслів, теж можуть вимагати певних відмінків /іменне керування/:
опанування + род. відм. /дисципліни, курсу/
оволодіння + орудн. відм. /знаннями/
освоєння + род. відм. /спеціальності/
запобігання + дав. відм. /злочинним замахам/
попередження + род. відм. /незаконних дій/
Існують інші випадки іменного керування. Наприклад, іменник пам'ятник вимагає давального відмінка: пам'ятник Шевченкові /а не Шевченка/, Франкові, загиблим воїнам.
В українській мові є ряд прикметників, які теж керують формою іншого слова /прикметникове керування/:
хворий на грип
багатий + на + знах. відм. на iдеї
високий на зріст
характерний + для + род. відм. /для ситуації/
притаманний + дав. відм. /автору/
властивий + дав. відм. /професії, йому/
свідомий + род. відм. /свого значення, ролі/
Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості.