Розвиток міст, ремесел і торгівлі

Оскільки феодальне господарство у своєму розвитку пройшло три стадії —

ранню, розвинену і пізню, то й відповідно відбувалося поетапне піднесення ремесла.

На ранній стадії панувало натуральне господарство. Виробники в основному

задовольняли власні потреби та потреби свого феодала. Економічна діяльність

людей виявлялася в синтезі ремесла та сільського господарства. Останньому

належала провідна роль. Досягнення промислового виробництва практично не були

успадковані "варварськими" народами.

Виготовлення зброї і заліза, посуду, одягу тощо при аграрному виробництві

мало допоміжне значення. Поступово сформувалася домашня промисловість —

систематичне виробництво певними групами сільського населення товарів на

замовлення та продаж.

До перших галузей ремісничої діяльності належать: залізодобувна,

гончарство, ювелірна справа. З'явилися ремісники-професіонали, спеціалісти. Вони

мали земельні наділи, за які платили феодалу чинш або виконували певні

повинності. Однак основним засобом існування для них залишалась реміснича

діяльність.

Відомі три організаційно-виробничі центри селянського ремесла:

1) замок сеньйора, 2) село, 3) господарства окремих селян, у яких

виготовлялася більша частина продукції.

Ремісників-професіоналів було небагато, а тому левову частку промислових

товарів залежні селяни продукували для себе і своїх сеньйорів. Внаслідок

аграризації та натуралізації економіки європейські міста занепали. Вони залишилися

адміністративними, політичними та культурними центрами.

У VIII —Х ст. торгові та ремісничі функції міст почали зростати. З XI ст. в

економічному житті Західної Європи почався період урбанізації — 1) відродження

античних міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і 2) утворення

нових міст (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), зростання їхнього

господарського значення. Головною причиною цього було економічне