8* |
носа, ліквідувати сухість губ, можливість хронічної травми та тріщин їх.
Із медикаментозних засобів ефективним є застосування про-тигерпетичної полівакцини (по 0,1 мг внутрішньошкірно з інтервалом 3 доби; на курс — 5—10 ін'єкцій) та введення гамма-глобуліну (по 3—4 мл внутрішньом'язово через кожні 3—4 доби;
на курс — 6 ін'єкцій). Через 2 міс курс гамма-глобуліну повторюють або застосовують імуноглобулін спрямованої дії (по 1,5— З мл 1 раз на 3—4 доби; на курс — 3—4 ін'єкції). Препарат вводять у перший день звернення в клініку. Зазначена методика лікування знижує частоту рецидивів у 8 разів. З цією ж метою призначають інтерферон (по 3 000 000 МО 3 рази на тиждень внутрішньом'язово; на курс — 50—100 ін'єкцій).
Перспективним є застосування індукторів інтерферону (інтерфероногенів), що являють собою самостійний клас сполук, основною властивістю яких є здатність вмикати систему інтерферону. Інтерфероногени — це препарати високомолеку-лярних (полудан, полігуацил, де кстран-сульфат) і низькомолекулярних полімерів — похідні тилорану (аліксин), а також госи-пол, левамізол, інозіплекс, різні вазодилататори, для яких характерні висока інтерферонпродукуюча активність і особливо профілактичний ефект. Крім того, їм притаманні противірусний та антитуморозний ефекти, радіозахисна дія, а також властивості стимуляції фагоцитозу, активності системи макрофагів (ретикулоендотеліальної) і формування специфічного імунітету.
При тяжкому перебігу вірусних уражень СОПР необхідно вдаватися до корекції обміну речовин, для чого застосовують анаболічні стероїди (інколи глюкокортикоіди), вітаміни, електроліти, мікроелементи та засоби дезінтоксикаційної терапії (глюкоза, гемодез, ентеродез, ентеросорбенти).
Паралельно з медикаментозною терапією призначають фізіотерапевтичні методи лікування як окремо, так і в комбінації з лікарськими препаратами. Найчастіше застосовують лазерне опромінювання ділянки ураження (щільність потужності — 150—200 мВт/см2), УФО (починаючи з 1 біодози до З— 7 біодоз), ультрафонофорез з противірусними мазями, аерозолі декарису, Т-активіну, лізоциму, інтерферону.