2015-09-06
746
Виробничі підприємства після водокористування можуть здійснювати скиди використаної води у системи міської каналізації або у відкриті водні об'єкти. У першому випадку умови скиду обумовлюються вимогами ГОСТ 17.1.1.03-86 та правилами приймання стічних вод у системи міської каналізації. При скиді стічних вод у відкриті водні об'єкти, для гарантії забезпечення якості води у створі водокористування кожному підприємству у відповідності з вимогами (Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднення, Сан ПіН №4630-88) встановлюється гранично допустимий скид (ГДС) чи тимчасово погоджений скид (ТПС) забруднюючих речовин.
ГДС - це максимально допустима маса забруднюючої речовини, яка дозволяється для відведення у встановленому режимі в даному пункті водного об'єкту за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у створі водоспоживання.
Розрахунок ГДС здійснюється за формулою:
ГДС = q * Сі, г/год (3.1)
q - середньорічний годинний розхід стічних вод, м3/год;
Сі - концентрація речовин у стічних водах, мг/дм3; г/м3.
|
|
|
ГДС речовин, які поступають у водні об'єкт зі стічними водами встановлюється для слідкуючих показників: зависливі речовини; мінеральний склад (по сухому залишку); хлориди; сульфати; БСКпов; хімічні речовини.
У ряді випадків при розрахунку ГДС потрібно враховувати такі фактори, як ступінь розбавлення стічних вод водою водойми, якість води вище місця скиду стічних вод, самоочищення водойми тощо. Розрахунок проектів ГДС здійснюється виходячи з умов забезпечення загальних вимог і чистоти водойми для неспецифічних і специфічних забруднень.
Розрахунок ГДС з урахуванням ГДК шкідливих речовин при визначенні концентрації Сі потрібно виконувати по формулі (3.1), однак при цьому слід ураховувати сумісну дію речовин, які мають однакові ЛПШ (лімітуючий показник шкідливості). У цьому випадку сума відношень концентрації кожної речовини до своєї ГДК для кожного з трьох ЛПШ (санітарно-токсикологічного, загально санітарного, органолептичного) не повинна перевищувати одиниці:
 |
(3.2)
