Родина Конвалієві (Convallariaceae)

Багаторічні трав'янисті кореневищні рослини з простими листками від лінійних до овальних. Квітки актиноморфні, двостатеві. Оцвітина проста, зрослопелюсткова, пелюсток 6, тичинок 6, маточка 1; квітки поодинокі, пазушні чи зібрані в китицю. Плід — ягода. Квітки гомогамні (одночасно дозріває пилок і приймочка) чи слабопротандричні. Приймочка в більшості представників довша за пиляки, завдяки чому унеможливлюється потрапляння власного пилку на приймочку. Хоча у звисаючих квіток можливе самозапилення.

Convallaria majalis — конвалія звичайна — ландыш майский — багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15—30 см з повзучим розгалуженим кореневищем (мал. 2)

Любка дволиста (1); конвалія звичайна (2); аїр, лепеха звичайна (3)

Кореневища двох типів: горизонтальні (з довгими міжвузлями) і вертикальні (з короткими міжвузлями), з яких формуються надземні пагони. Причому останні утворюють листки щорічно, а квітконоси — з перервою в 2—3 роки, тому в популяції конвалії більше листків, ніж суцвіть. Листків 2, рідше 3, прикореневі, видовжено-еліптичні, з дугоподібним жилкуванням на довгих черешках. Квітконосне стебло безлисте. Квітки з кулясто-дзвоникоподібним білим віночком, запашні, зібрані в однобічну китицю. Квітки не мають нектарників і приваблюють запилювачів сильним аро­матом та пилком. Приймочка вища за пиляки, але вона дозріває трохи раніше, ніж розкриваються пиляки; можливе самозапилення. Плід — куляста червона 2—8-насінна ягода.

Поширення: Унаслідок виключення із сировинної зони значної території Полісся (радіоактивно забруднені райони) запаси конвалії скоротились на 20 %. Сировинний ареал конвалії охоплює південну частину Волинської, Рівненської, Житомирської областей, обмежені ресурси локалізовані на території Черкаської, Хмельницької, Вінницької, Сумської, Львівської, Полтавської, Київської, Харківської та Донецької областей, Криму.

Сировина: надземна частина.

Діючі речовини і використання: серцеві глікозиди, флавоноїди, кумарини, ефірна олія, сапоніни, карденоїди. Кардіотонічна, діуретична, заспокійлива, жовчогінна, спазмолітична дія. Застосовують при неврозах серця в суміші з валеріаною і глодом. Є складником готових лікарських форм: "Валокормід", "Кардіовален", "Біокард", "Кардіотон", "Корвален", "Корглікон", "Конвафлавін", "Краплі Зеленіна". Крім того, з'ясовано, що флавоноїди конвалії мають жовчогінну, холеспазмолітичну і протизапальну дію.

Polygonatum odoratum — купина запашна — купена душистая — багаторічна рослина із симподіальним вузлуватим кореневищем, на якому є круглі рубці від відмерлих річних пагонів. Звідси народна назва роду "соломонова печатка". Листки чергові, широкоеліптичні. Квітки зібрані по одній чи кілька в пазухах листків. Оцвітина зросла, трубчаста, тичинки прирослі до оцвітини до половини своєї довжини; приймочка розміщена нижче за пиляки. Квітки гомогамні, із запашним нектаром, але завдяки довгій трубці оцвітини запилюються лише комахами з довгим хоботком. Плід — ягода з 1—2 насінинами.

Поширення: Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська області — спорадично; Хмельницька, Тернопільська, Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Полтавська, Сумська, Харківська, Донецька, Луганська області — рідко; Крим. Мішані та широколистні ліси, чагарники

Сировина: кореневища.

Купина багатоквіткова

Діючі речовини і використання: сапоніни, глікозиди, алкалоїди, слиз, крохмаль, вуглеводи, аспаргін, вітаміни, каротин. Дія — блювотна, відхаркувальна, сечогінна, ранозагоювальна. Популярна при сухому кашлі, діабеті, діатезі, жіночих хворобах, астенії, виразковій хворобі.

Офіційна медицина нині не використовує купину як лікарську рослину. У гомеопатії і народній медицині використовують також купину багатоквіткову (Polygonatum multiflorum; купину східну (Polygonatum orientale).