керелія лучна (6)

Останнім часом популярна гіпотеза, згідно з якою гінецей злаків утворений лише 1 плодолистиком. Деталі будови зародка і насінини злаків є характерними в систематиці. Тут важливе значення мають також особливості розміщення судинних пучків стебла, будова епідерми, розміщення мезофілу в листках, будова склеренхімних обкладок судинних пучків.

Серед злаків України виявлено біологічно активні речовини, з яких майже 100 видів можна використовувати як лікарські. Добре вивчені і популярні в народній медицині такі рослини, як пирій повзучий (Elytrigia repens) (містить інулін, білки, органічні кислоти, каротин, полівуглеводи, мінеральні солі; дія — сечогінна, відхаркувальна, потогінна, послаблювальна, обволікальна, протизапальна, болезаспокійлива, жовчогінна, кровоспинна, ранозагоювальна; застосовують при хворобах нирок, печінки; у гомеопатії — при олігурії, циститі, уретриті; при респіраторних інфекціях, гастритах, злоякісних пухлинах, стенокардії, гіпертонічній хворобі), свинорий пальчастий (Cynodon dactylon) (вуглеводи, органічні кислоти, тритерпеноїди, каротиноїди, вітаміни, лігнін, фенолкарбонові кислоти, флавоноїди, вищі жирні кислоти, жирна олія; дія загальнозміцнювальна, діуретична, послаблювальна; медонос; при раку нирок, гідронефрозі, папіломатозі сечового міхура, міомі матки, анемії, алопеції, сечокам'яній хворобі, гемофілії в дітей, енцефаліті, запамороченні, перикардиті, плевритах, імпотенції, гіпертрофії простати), чаполоч пахуча (Hierochloe odorata) (кумарини, алкалоїди, вуглеводи, фенолкарбонові кислоти, ефірна олія; для збудження апетиту; при туберкульозі легень, хронічних захворюваннях шлунка, в лікеро-горілчаному виробництві) та ін.