Принципи організації і проведення безвідривної суспільно-педагогічної практики

Відомо, що чим раніше майбутній вчитель включиться у суспільно-педагогічну діяльність, тим швидше і краще він її пізнає. Постійне спілкування з дітьми, спостереження за ними, вивчення, участь у навчально-виховному процесі школи дозволяє студенту пізнати на практиці специфіку педагогічної діяльності, перевірити свої сили, можливості. Для того, щоб безвідривна практика стала важливою ланкою в системі професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, вона повинна ґрунтуватись на таких принципах:

- комплексний підхід до її організації і змісту,

- навчаючий, виховуючий, розвиваючий характер;

- наступність, безперервність;

- послідовність і систематичність;

- єдність з дисциплінами, що вивчаються;

- зв’язок з суспільно-політичною практикою, з учнівським самоврядуванням;

- різноманітність видів діяльності;

- врахування інтересів, довузівського досвіду загально-педагогічної роботи;

- включення всіх студентів у навчально-дослідницьку роботу.

Ці принципи визначаються завданнями безвідривної практики і в свою чергу визначають зміст, форми і методи її проведення

Важливо, щоб за роки навчання в університеті майбутній вчитель перевірив себе у всіх видах педагогічної діяльності.

Стратегія особистісно-орієнтованого виховання повинна забезпечити функціонування базових виховних процесів, через які проходить становлення особистості:

- індивідуалізації – становлення індивідуального особистісного образу формування “Я-концепції”;

- розвиток творчого потенціалу, самобутності особистості;

- соціалізації – входження дитини в соціум, засвоєння різних способів життєдіяльності, формування “концепції життя”, здійснення життєвого самовизначення;

- культурної ідентифікації – придбання дитиною почуття незалежності до нової культури, засвоєння її цінностей;

- духовного, морального саморозвитку особистості – опанування загальнолюдськими нормами поведінки, здібності робити вибір між добром і злом.

Основні форми виховної діяльності:

- інформаційно‑масові;

- діяльнісно-практичні;

- інтегративні;

- діалогічні;

- індивідуальні;

- групові.

Програма і орієнтовні завдання

Суспільно-педагогічної практики студентів