Пам’яті школярів

1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема.

2. Чи звертався вчитель до пам'яті школярів, з якою метою та на яких етапах уроку?

3. Які види пам’яті мали місце на уроці (наочно-образно, словесно-логічно, емоційно, мимовільно, механічно, логічно)?

4. Особливості пам’яті окремих учнів

5. Які прийоми для покращення запам'ятовування використаної інформації обрав вчитель (встановлення мені на запам'ятовування, логічна обробка матеріалу, оперування різноманітними асоціаціями, залучення до активної діяльності, повторення).

6. Які процеси пам’яті проявляються у окремих учнів на уроці (відтворення, забування, впізнавання тощо)

Схема спостереження шляхів активізації розумової діяльності учнів

1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема

2. Характер запитань вчителя (питання вимагають простої репродукції, виконання засвоєних вже розумових дій або стимулюють самостійність суджень, узагальнень, конкретизації, застосування знань на практиці).

3. Доступність, зрозумілість запитань учнями.

4. Чи відображає система запитань вчителя логіку навчального предмета;

5. Як вчитель формував наукові поняття у учнів? Чи не було помилок в їх розкрити?

6. Доцільність використання вчителем індуктивного або дедуктивного шляху повідомлення нового матеріалу.

7. Як вчитель активізував розумову діяльність учнів, створення проблемної ситуації, спонукання до самостійного виявлення наслідкових зв'язків, ступінь ефективності порівнянь, конкретизація матеріалу, формування прийомів аналізу та синтезу?

8. Врахування вчителем індивідуальних особливостей мислення учнів.

9. Характеристика мови учнів багатство словникового запасу. граматична правильність, прояви білінгвізму, оволодіння специфічною термінологією.

10. Засоби вчителя щодо розвитку мови учнів

11. Особливості мови вчителя: дикція, емоційна виразність, темп, тон, ступінь напруження голосу, експресивність, багатство лексичного запасу, образність, переконливість, відповідність нормам літературної мови.