Державний стандарт початкової освіти

· самообслуговування.

Кожна змістова лінія передбачає формування культури виконання трудових дій. У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною, стає для дітей формою мислення, джерелом їх розумового розвитку.

Слід зазначити, що задекларовані у пояснювальні записці мета і завдання предмета «Трудове навчання» узгоджуються з відповідними позиціями освітньої галузі «Технології» Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.04.2011 р. № 462.

Позитивною назагал є спроба означити принципи, за якими побудована програма. Це зокрема:

- структурування навчального матеріалу за видами діяльності та конструкційними матеріалами;

- врахування календарних свят, регіональних трудових традицій і звичаїв;

- ускладнення об'єктів праці учнів залежно від просторових характеристик (площинні та об'ємні) і способів діяльності (від роботи за зразком до прояву елементів творчості).

Змістове наповнення програми передбачає велику кількість традиційних, апробованих на практиці з дітьми молодшого шкільного віку робіт, виконання яких сприятиме формуванню як предметної, так і ключових компетентностей (загальнокультурної, соціальної тощо).

Програма з трудового навчання пропонує для першокласників роботи з папером, природними матеріалами (сухим листям, квітами, плодами, корою, гілками, мохом, камінцями) та пластиліном. У другому класі до цих матеріалів долучають нитки та пінопласт. Третьокласники відкривають для себе тканини, м’який дріт, штучні та прокидові матеріали (коробки). У четвертому класі учні знайомляться з пап’є-маше. У зміст навчального матеріалу включені також нові види робіт (бісероплетіння, квілінг, торцювання тощо), які застосовувались переважно у позакласній, позашкільній роботі за інтересами учнів.

Певна частина навчального матеріалу в проекті присвячена питанням самообслуговування, культури харчування, що створює передумови для здійснення міжпредметних зв'язків з дисциплінами інших освітніх галузей, формування окремих загальнопредметних та ключових компетентностей (зокрема здоров'язбережувальної).

Позитивним видається введення у навчальну програму обов'язкових екскурсій (по 2 год. у кожному класі), завдяки яким в учнів можна ефективно сформувати уявлення про працю дорослих, професії, народні ремесла, виробничі об'єкти, технічні засоби, організацію праці тощо. Рекомендовані теми бесід дозволять збагатити виховний потенціал екскурсій.

Навчальну програму побудовано за такими принципами:

- навчальний матеріал диференціюється за видами діяльності (згинання, складання, різання, ліплення тощо) та конструкційними матеріалами (папір, картон, пластилін, природні та штучні матеріали та ін.), які ускладнюються в кожному класі залежно від просторово-предметних характеристик виготовлення виробів (за шаблоном на площині, за шаблоном на площині з елементами творчості, об’ємні, об’ємні з елементами творчості);

- практичні роботи диференціюються впродовж навчального року залежно від календарних свят (держаних і релігійних), регіональних традицій і звичаїв, які ускладнюються в кожному класі через добір об’єктів праці учнів відповідної складності;

Окремі елементи загальних тем навчальної програми (організація робочого місця на уроці, безпека життя користування інструментами та матеріалами, бережливе та економне ставлення до використання матеріалів, самообслуговування та ін.) є наскрізними, отримані учнями знання, вміння та навички учнів виявляються і піддаються розвиткові на кожному уроці в школі, на заняттях в групі продовженого дня та вдома.

Теми уроків з розділів “Декоративно-ужиткове мистецтво”, “Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій” та кількість годин відведених на резерв (4 години) зазвичай обирається вчителем самостійно залежно від регіональної специфіки та матеріально технічної бази школи.

За своєю структурою навчальна програма містить пояснювальну записку, якою визначено мету, завдання предмету та принципи укладання, орієнтовну сітку розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу та власне зміст предмету з зазначенням Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки з кожної теми.

Зміст програми побудовано за спірально-концентричним принципом. Тобто, з кожним роком навчання обсяг знань та вмінь із передбачуваного виду праці ускладнюється, між наступними класами забезпечується послідовність, а між окремими видами праці – взаємозв’язок. Для прикладу розглянемо програму з такого виду праці, як робота з папером, оскільки роботі з даним конструкційним матеріалом відведено найбільше часу (у першому – 14 год., у другому – 14 год., третьому – 6 год., у четвертому – 9 год.).

У першому класі програмою визначено практичне ознайомлення з основними властивостями паперу, оволодіння прийомами згинання та складання (знайомство з технікою оригамі), навчання прийомам розмічання за допомогою шаблону, клітинок на папері, лінійки, різання паперу ножицями та з’єднування деталей.

Згідно програми другокласники детальніше ознайомлюються з видами паперу та картону. Знайомляться з елементами графічної грамоти, розпізнають геометричні форми, вчаться визначати розміри, вирізати розгортки і складати об’ємні вироби та оздоблювати їх.

У ІІІ класі учні вже самостійно мають виготовляти вироби, користуючись ескізом, технічним рисунком, інструкційною і технологічною картками, а також конструювати вироби з паперу, картону і допоміжних матеріалів за поставленими умовами або власним задумом.

У ІV класі обсяг знань та вмінь відповідно розширюється: учні детальніше оволодівають елементами графічної грамоти, ознайомлюються з масштабом, з послідовністю побудови зображення деталей на папері; з рухомими з’єднаннями деталей з картону.

Визначений програмою взаємозв’язок між окремими видами праці полягає в тому, що при виготовленні виробів з різних матеріалів повторюються інструменти і прийоми роботи з ними, способи обробки матеріалів, послідовність технологічного процесу тощо. Після того, як учні оволоділи прийомами розмічання на папері, вони використовують ці уміння і в роботі з іншими матеріалами.

Всебічному розвитку особистості сприяє політехнічний принцип, закладений в основу програми з трудового навчання. Згідно змісту програми учні, поряд з оволодінням прийомами роботи з різними ручними знаряддями праці, знайомляться з минулим і сучасним виробництвом оброблюваних матеріалів, їх властивостями, застосуванням тощо.

Для кожної теми програми визначено зміст знань і умінь, які підлягають засвоєнню, наведено орієнтовний перелік практичних робіт. Учитель, виходячи із програмних навчально-виховних завдань, місцевих умов та можливостей, обирає для виготовлення ті вироби, які рекомендуються, або підбирає інші, конструювання яких відповідає змісту теми, що вивчається.

У процесі опанування навчальним матеріалом, визначеним програмою з трудового навчання початкових класів, учні мають оволодіти відповідним комплексом знань і вмінь, мати достатній рівень до навчання у середній ланці.

Учні повинні знати:

· значення праці людей найпоширеніших професій, традиції українського народу, пов’язані з трудовою діяльністю;

· організацію робочого місця, культуру праці;

· назви матеріалів, їх властивості, готовність до використання;

· елементи графічної грамоти (умовні позначення ліній на ескізах, технічних рисунках, місця нанесення клею, значення масштабу в пропорційності елементів виробу);

· прийоми розмітки за допомогою лінійки, кутника, циркуля, викрійки;

· прийоми і правила безпечної роботи з ручними інструментами та пристосуваннями;

· способи з’єднання деталей виробів із різних матеріалів та оздоблення виробів;

· техніку плетіння зі смужок і текстильних матеріалів;

· види початкових ручних швів, їх використання;

· початкові політехнічні поняття.

Учні повинні вміти:

· готувати своє робоче місце;

· розрізняти матеріали, відбирати з суттєвими ознаками необхідні для виготовлення виробу;

· читати і складати окремі ескізи, виконувати розмітку розгорток виробів, окремих деталей за допомогою лінійки, кутника, циркуля, дотримуючись масштабу;

· вміло і безпечно володіти інструментами, пристосуваннями в процесі виготовлення виробів;

· якісно виготовляти вироби нескладної конструкції з різних матеріалів за зразком, умовами та власним задумом, естетично їх оздоблюючи;

· контролювати трудову діяльність, об’єктивно оцінювати власні вироби та результати праці інших учнів;

· економи матеріали, раціонально використовуючи їх.

Змістове наповнення програми здебільшого орієнтоване на репродуктивну діяльність школярів. Це проглядається у введенні в багатьох темах в якості навчального змісту вивчення послідовності дій під час виконання різних видів робіт (створення аплікацій, згинання та складання паперу, виготовлення виробів з паперу, виготовлення симетричних форм, виготовлення виробів з пластиліну тощо). Відповідно державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки зводяться до репродуктивного відтворення цих алгоритмів (розкрити послідовність дій).