Короткі теоретичні відомості

Відповідно до інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів, затвердженої наказом МОН України від 23.06.2000 р. № 240, поурочний план складається на основі календарного плану із зазначенням теми та мети. Структура і форма (у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо) визначається вчителем самостійно.

Важливе значення для підготовки вчителя до уроків має ознайомлення з методичною, навчальною літературою, позитивним досвідом колег, самостійна розробка технологічної документації, підбір і виготовлення нових наочних посібників та зразків виробів.

Безпосередня підготовка вчителя до конкретного уроку передбачає визначення навчальної, виховної та розвиваючої мети, проектування діяльності учнів, добір адекватних меті методів та форм організації навчання, продумування логіки та структури заняття.

Складаючи конспект уроку, вчитель формулює мету. Навчальний компонент мети може включати ознайомлення учнів з виробництвом, застосуванням та властивостями конкретного матеріалу, з яким діти працюватимуть, формування у них доступних уявлень про працю дорослих, певні професії, техніку, ремесла, ознайомлення з інструментами і правилами користування ними; формування умінь виконувати конкретні технологічні операції: розмічування, згинання, різання, монтажу тощо; оволодіння певними загальнотрудовими уміннями: планування, організації, контролю і оцінювання своєї роботи та роботи інших; формування умінь застосовувати у праці знання, отримані при вивченні інших предметів, пов’язувати свою працю з трудовими традиціями народу, працею дорослих тощо.

Виховна мета уроку може спрямовуватися на плекання в учнів позитивного ставлення до праці, поваги до людей праці, виховання бережливого ставлення до продуктів, предметів і знарядь праці, прищеплення рис підприємливості, естетичного смаку, екологічної грамотності тощо.

Вчитель ставить також мету розвивати у дітей основи конструкторських умінь і здібностей, елементи дизайнерського мислення, самостійність, творчість при виконанні трудових завдань, формувати нахили та інтереси, розвивати мускульні зусилля, різноманітні психічні процеси: увагу, пам’ять, уяву тощо.

У конспекті уроку передбачається також необхідне обладнання уроку:

а) для вчителя (зразки виробів, технічні засоби навчання, колекції матеріалів, таблиці, малюнки, схеми, моделі, діафільми, розгортки, інструменти і матеріали);

б) для учнів (матеріали, пристрої, інструменти, інструкційні картки, роздатковий матеріал: шаблони, картки з пізнавальними завданнями, завданнями для диференційованого навчання).

Структура уроку трудового навчання обумовлюється типом уроку і залежить від мети, яку ставить вчитель, змісту, матеріально-технічних умов проведення.Плануючи свій урок, учитель повинен відмовитися від готових поурочних розробок уроків-копій, оскільки в них не знайшли вияву риси його індивідуального стилю, особливості роботи з даним класом.

Оскільки майже на кожному уроці праці в початкових класах зусилля вчителя спрямовані на досягнення комплексу цілей та вирішення декількох навчально-виховних завдань, найдоцільніше використовувати таку орієнтовну структуру уроку (для проведення занять в умовах робочої кімнати з трудового навчання для учнів 1-4 класів):

1. Повідомлення теми і мети уроку. Головне завдання вчителя на цьому етапі – сформувати відповідну мотивацію діяльності учнів на уроці. Мотив трудової діяльності буде сформований, якщо діти усвідомлять доцільність виготовлення певного виробу ї захочуть особисто прийняти у цьому участь. Отже слід визначити разом з учнями, або переконливо їм довести, кому, для чого, чому він потрібен і зацікавити дітей. У молодшому шкільному віці слід починати з виготовлення виробів для власних потреб, для рідних і друзів, поступово переходячи до потреб більш широкого суспільного оточення. Зацікавленню школярів, особливо на перших порах навчання, сприяє використання ігрових форм організації діяльності.

Способи доведення теми і мети уроку до дітей молодшого шкільного віку слід урізноманітнювати. Засобами, які для цього можна застосовувати, є загадки, приказки та прислів’я, девізи, римування, ребуси, опора на власний життєвий досвід, цікаві відомості з історії господарювання чи розвитку ремесел українського народу, зв’язок з навколишнім соціальним та виробничим середовищем (замовлення шефів, допомога молодшим чи перестарілим тощо).

У дітей слід виробляти уміння шукати проблеми, вивчати потреби людей, пропонуючи способи їх практичного вирішення. Вчитель лише задає широку проблемну область, а вже у її контексті учні визначають проблему, що їх цікавить, і висувають та обговорюють мету майбутньої трудової діяльності, самостійно шукають завдання для прикладення своїх зусиль.

2. Аналіз трудового завдання. На цьому етапі уроку відбувається докладний розгляд зразка (якщо робота за зразком є його завданням), технічної документації (якщо передбачається створення виробу за графічним зображенням), ознайомлення з технічними умовами (якщо трудове завдання включає проектування).

Вчитель з допомогою чіткої системи запитань керує мислительною діяльністю учнів з аналізу конструкції (призначення, кількість деталей, форма,розміри деталей), способів виготовлення і монтажу, визначення засобів досягнення мети трудової діяльності (матеріали, інструменти, раціональні прийоми роботи). Саме тут мають бути з’ясовані невідомі дітям відомості про матеріали, їх властивості, способи технологічної обробки, ознайомлення з якими складає навчальну мету уроку.

Таким чином мета трудової діяльності трансформується у мету навчальної роботи, і дитина переорієнтовується окрім одержання матеріального продукту на здобуття нових знань, умінь. Для цього організовується проведення дослідів і спостережень, вчитель використовує створення проблемних ситуацій для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

На даному етапі здійснюється вступний інструктаж, чіткість і продуманість прийомів якого є запорукою успіху навчальної і трудової діяльності дітей.

3. Планування трудових дій. Завдання даного етапу уроку полягає в упорядкуванні визначених при аналізі завдання трудових дій, технологічних операцій, опрацюванні або складанні словесних, предметних чи графічних планів виконання трудового завдання, інструкційних або технологічних карток тощо. Діяльність учнів тут організовується по-різному, адже план може бути складений усно, записаний на дошці чи таблиці, зафіксований у предметному або графічному вигляді, представлений у інструкційній або технологічній картці. Він може бути підготовленим учителем заздалегідь, може складатися учнями спільно під керівництвом учителя, або самостійно з наступною перевіркою і уточненням.

При плануванні майбутньої роботи важливо вчити дітей передбачати приблизний час на виконання кожної операції, а також продумувати форми контролю якості їх виконання та способи запобігання браку.

4. Підготовка засобів праці та організація учнів до виконання трудового завдання. На цьому етапі уроку відбувається самостійна підготовка дітьми необхідних інструментів і матеріалів, раціональне розміщення їх на робочому місці. Актуалізуються правила безпеки праці, при чому вони повинні стосуватися тільки тих інструментів та прийомів роботи, з якими учні будуть мати справу в наступній роботі.

Якщо вчитель запланував організацію сумісної праці школярів, то саме тут слід здійснити поділ класу на бригади (способи мають бути визначені завчасно), налагодити співробітництво у розподілі обов’язків, при потребі організувати змагання.

5. Виготовлення виробу за наміченим планом. На цей етап відводиться до 80% часу уроку. Основний його зміст - самостійна праця дітей за технічною документацією. У практичній діяльності діти оволодівають раціональними прийомами роботи різними інструментами, засвоюють способи виконання певних технологічних операцій та монтажу виробів, набувають досвіду творчої співпраці тощо.

Вчитель спостерігає за працею школярів, здійснює диференційований підхід до учнів, надає допомогу, проводить поточний інструктаж. При одноманітній роботі, коли діти вимушені довгий час знаходитися в одній позі, відповідно до логіки розгортання трудового процесу необхідно включити в урок фізкультхвилинку, а також слідкувати за правильною осанкою школярів.

Позитивно впливає на здоров’я та збереження працездатності дітей на цьому етапі уроку функціональна музика, яка добирається відповідно до темпу і ритму виконуваних прийомів. Вдало підібраний музичний супровід наснажує емоційно, сприяє підвищенню продуктивності праці ().

6. Оцінювання виконаної роботи і підведення її підсумків. Це заключний етап уроку, який дає змогу перевірити, чи вдалося вчителеві досягти поставленої мети. Він починається з огляду виробів або представлення школярами власних робіт, перевірки їх у дії. При цьому важливим є самостійне виявлення недоліків, усвідомлення їх причин з метою усунення і запобігання в майбутньому.

Вчитель залучає до оцінювання дітей, враховуючи при цьому якість виробів, поставлену на уроці мету (наприклад, дотримання порядку на робочому місці, використання раціональних прийомів виконання операцій, опанування правилами співробітництва тощо). Оцінка обов’язково мотивується, при цьому аналізуються як практична частина роботи, так і результати засвоєння теоретичного матеріалу.

Вчитель проводить заключний інструктаж з метою узагальнення і систематизації знань, підводить підсумки змагань. На цьому етапі організовується передача виробів за призначенням та прибирання робочих місць.

Домашні завдання у трудовому навчанні молодших школярів не практикуються. Для підготовки до наступного уроку вчитель може запропонувати учням підготувати певні матеріали, інструменти, пристрої, провести спостереження за визначеними об’єктами, знайти інформацію в дитячій літературі з конкретного питання тощо.

Проектування змісту та структури уроку праці – справа творча, і багато чого тут залежить від творчих здібностей самого педагога. Враховуючи конкренті умови, вчитель добирає таку структуру, яка дає змогу оптимально розв’язати на уроці поставлені навчальні, виховні й розвиваючі завдання. Сучасний урок трудового навчання бажано проводити у формі організації сучасного виробництва, використовуючи ігрові засоби моделювання розподілу обов’язків, трудових відносин тощо. Можливі й інші нестандартні підходи до розробки структури уроків праці.