Методика розвитку швидкості складної рухової реакції

Основні передумови вдосконалення складних рухових реакцій створюються в результаті отримання достатньо широкого фонду відкладених рухових умінь і навичок, з якими пов’язані ці реакції, прискорення простих рухових реакцій і розвиток рухо-координаційних здібностей. Це означає, що виховання бистроти як здібність до екстрених рухових реакцій складного характеру відбувається перш за все навчанням варіативним руховим діям і зв’язано з вихованням психомоторних якостей. (Л.П. Матвєєв, 1991).

Основу реакції на об’єкт, що рухається (наприклад, на політ м’яча) складає уміння бачити його. Як відомо, із всього часу реакції на об’єкт, що рухається (0,25-1 сек) більше 80 % припадає на зорове сприйняття, тобто на виникнення збудження в зоровому аналізаторі і передача імпульсу в центральну нервову систему, і лише 0,05 сек – на формування відповідного рухового (ефекторного) сигналу. Вміння бачити об’єкт,що швидко рухається, розвивається в процесі навчання. Для цього використовують такі методичні прийоми, як використання м’ячем зменшеного розміру, ігри на зменшеному майданчику (С.М.Вайцеховський, 1971).

Щоб звести час до мінімуму, використовують в основному три підхода.

1) Виховання уміння завчасно включати і постійно утримувати об’єкт в полі зору.

По мірі формування такого уміння в процесі вивчення і вдосконалення відповідних рухових, час реакції як би автоматично скорочується за рахунок початкової фази.(Л.П.Матвєєв, 1991).

Можна використовувати ігри з м’ячем. Наприклад, учні стоять по колу. Ведучий, що стоїть у центрі має м’яч. Він відбиває м’яч комусь із гравців. Гравець може відбити м’яч іншому гравцеві або ведучому. М’яч можна відбивати руками, головою, плечем. М’яч не повинен доторкнутися до землі. Якщо доторкнеться, то гравець, у якого був м’яч, стає ведучим. Кращими є ті, які жодного разу не водили. (Н.Андрощук, 2001).

2) Виховання уміння передбачати найбільш вірогідне переміщення об’єкта (реакція з антиципацією), що досягається на основі практичного засвоєння знань про тактику рухових дій.

3) цей підхід збільшує зовнішні вимоги до здібності сприймати і оцінювати параметри переміщення об’єкта. Для цього, крім традиційних методичних прийомів, що забезпечують не сурове регулювання збільшення вимог до реакції на об’єкт (введення в вправу з партнером завдань, які передбачають варірування швидкості) більше використовують тренажерні пристрої. (Л.П.Матвєєв, 1991).

Реакція вибору-більш складна реакція, яка залежить від таких факторів, як латентний час простої реакції, великий запас тактичних дій і технічних прийомів, які відпрацьовані на уроках, вміння миттєво вибрати найбільш кращий варіант. Реакція вибору тренується в процесі навчання за допомогою спеціально підібраних вправ, які ускладнюються (С.М.Вайцеховський, 1971).