Заповідна справа

Рівновагу екологічних систем у багатьох випадках людина порушила своєю діяльністю. Тому ці системи треба поступово відтворювати. Для цього потрібно виділяти й охороняти такі природні об'єкти, на яких не позначився або слабко позначився антропогенний вплив. Вони мають бути своєрідними еталонами, за якими можна вивчати природний про­цес формування і розвитку екосистем, що має надзвичайне наукове і господарське значення.

Заповідання буквально означає "заборона", а щодо охорони навко­лишнього середовища — вилучення з господарського користування певних територіальних комплексів з метою підтримання екологічної рівно­ваги, збереження еталонів незайманої природи тощо.

Заповідні, або охоронні, території — це природні комплекси-ландшафти, в яких охороняють і вивчають усі елементи їх: атмосферу, гідро­сферу, ґрунти, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи. Форми заповідних територій можуть бути різними: заповідники, заказники, на­ціональні і природні парки, резервати, пам'ятки природи, ділянки дикої природи: