2015-09-06
852
Калька – особливий вид запозичення, утворення нового фразеологічного слова або нового значення слова через буквальний переклад. В германських мовах багато було запозичень з латинської бо грецької мов, часто вони ставали кальками з мов, в яких передано структуру і значення відповідних античних термінів
д.а.regol< лат.regulaвірую
д.а. creda< лат. credo клад
д.а.mǽsse< лат. messa меса
д.а. offrian< лат. offere приносити
д.а. fefor< лат.febris лихоманка
55. Категорії іменника у германських мовах
Парадигма давньогерманського іменника включала три категорії – рід, число і відмінок.
Рід: 3 роди- чоловічий, жіночий і середній (нім, норв, ісландська, фарезька, їдиш). Загальний і середній рід (швецька, датська, нідерландська і фризька). Відсутня категорія роду – англійська та африкаанс.
Не в усіх типах відмінювань відповідні класи поділяються на 3 категорії за родами: основи на –о- включали тільки іменники жін. роду; основи на –а- тільки чоловічого і середнього роду.
Число: 3 числа- однину, множину і двоїну. У гер. Мовах двоїна іменників була утрачена ще в доісторичну епоху. Категорія числа в гер.мовах, як і в інших іє. Мовах, не мала свого власного спеціального показника. Число виражалося морфемами із синкретичним значенням: той самий морфогічний компонент виражав одночасно і відмінок і число.
Відмінок: 8 відмінків –номінатив, акузатив, генетив, датив, аблатив, інструменталіс, локатив і вокатив. Поступово ця система розкладалася, деякі відмінки передавали свої функції іншим відмінкам, тобто відбувалося злиття деяких відмінкових форм і, отже, - зникнення деяких відмінків.
Означеність і неозначеність: озн. І неозн. Артиклі є майже у всіх герм. мовах. Неозначений артикль відсутній в ісландській та фарерській мовах. Інновацією скандинавських мов є препозитивний вільний артикль та його варіан-суфігований артикль.
