Клініка аномалій рефракції

Далекозорість. Розрізняють три ступеня далекозорості: слаб­ку — до 3 діоптрій, середню — від 3 до 6 діоптрій і високу — вище 6 діоптрій.

За умови далекозорості слабкого ступеня хворий може вза­галі не мати ніяких скарг. Гострота зору є високою за рахунок постійного напруження акомодації. У разі далекозорості середнього ступеня хворі переважно скаржаться на поганий зір на близькій відстані, а за умови далекозорості високого ступеня — також на поганий зір вдалину. Крім того, у разі далекозорості середнього та високого ступенів у зв'язку з постійним напру­женням акомодації може виникати так звана акомодаційна ас­тенопія. Вона проявляється болем у ділянках орбіт, скронь, надбрівних дуг. Описані випадки, коли причиною багаторічного нез'ясованого головного болю була некоригована далекозорість. Гіперметропія також іноді є основою для виникнення акомо­даційної косоокості. Тому діти із середнім і високим ступенями далекозорості повинні знаходитися під диспансерним наглядом окуліста.

За умови далекозорості призначають збірні сферичні лінзи. У разі невисокої далекозорості — це здебільшого окуляри тільки для близької відстані, за умови далекозорості високого ступеня — окуляри для постійного користування.

Короткозорість. Короткозорість теж поділяється на слабку до З діоптрій, середню — від 3 до 6 діоптрій і високу — вище 6 діоптрій. Для короткозорості усіх ступенів характерне зниження гостроти зору вдалину, а для короткозорості середнього і висо­кого ступенів — також і зблизька.

Короткозорі бачать краще на близькій відстані і тому часто під час роботи тримають голову дуже близько до предметів. У зв'язку з цим виникає потреба посиленої конвергенції, що може призвести до виникнення так званої м'язової астенопії, яка проявляється швидкою втомлюваністю, неприємними відчут­тями і болем у ділянці орбіти.

Характерним симптомом короткозорості є те, що під час роз­глядання предметів здалеку хворі мружаться. Це поліпшує їх зір.

Особливістю короткозорості є її здатність прогресувати, зокрема у дитячому віці. Тому діти з короткозорістю повинні бути під постійним диспансерним наглядом. Збільшення корот­козорості пов'язують із спазмом акомодації. На цій основі роз­роблені численні методи лікування, спрямовані на розслаблен­ня акомодації або, навпаки, її тренування.

У разі короткозорості призначають розсіюючі сферичні лінзи: за умови короткозорості слабого ступеня — тільки для далини, короткозорості середнього і високого ступенів — для постійного користування.

Окреме місце посідає так звана злоякісна короткозорість. Таку назву вона отримала у зв'язку із постійним і значним прогресуванням. У результаті короткозорість може досягнути 20—25 і більше діоптрій. Прогресування злоякісної короткозо­рості пов'язане не із зміною сили заломлення оптичних середо­вищ ока, а із збільшенням його передньо-заднього розміру за рахунок розтягнення заднього полюса. Патогенез цих змін, на жаль, вивчений недостатньо. У такому разі виникають дис­трофічні зміни в судинній оболонці і сітківці. Тому коригуючі скельця у разі злоякісної короткозорості не дають значного поліпшення зору. Злоякісна короткозорість іноді є підґрунтям важкого захворювання — відшарування сітківки. Тому хворі з короткозорістю високого ступеня і, зокрема, із злоякісною ко­роткозорістю повинні знаходитися під диспансерним наглядом, їх потрібно звільняти від важкої фізичної праці.

Лікування злоякісної короткозорості загальнозміцнююче. Розроблені також хірургічні методи лікування, спрямовані на зміцнення заднього полюса ока, — склеропластика, введення в тенонів простір плаценти тощо.

Дуже важливою є профілактика короткозорості. Це насам­перед суворе дотримання вимог гігієни зорової праці: достатнє освітлення робочого місця, правильна поза дитини за партою, чергування зорового навантаження і відпочинку. Іншим на­прямком профілактики короткозорості є лікування спазму ако­модації.

Астигматизм. У разі астигматизму хворі скаржаться на пога­ний зір і зблизька, і здалека, їм призначають циліндричні скельця, переважно для постійного користування. Особливо добрий ефект дає корекція контактними лінзами.

Останнім часом розроблені також хірургічні методи лікування аметропій, зокрема короткозорості різного ступеня. Найпоширенішою операцією є лазерна кератектомія, кератотомія. Вона полягає у нанесенні «насічок» на рогівку різного напрямку і глибини. Унаслідок цього кривизна рогівки змінюється і відповідно змінюється сила її заломлення. Ці операції є ефективними, але їх слід робити за чіткими показаннями.