Розлади акомодації

Пресбіопія. Найчастішим порушенням акомодації єпресбіопія. Це поступова втрата акомодації, пов'язана з віковими змінами. Тому пресбіопію називають ще старечою далеко­зорістю. З віком кришталик втрачає еластичність і не може змінювати свою форму. Перші ознаки пресбіопії помічають інколи вже у віці 35 років. Вони проявляються утрудненням роботи на близькій відстані, зокрема читання. Щоб краще ба­чити, така людина змушена відсувати від себе текст. Гіперметропи швидше відчувають потребу в окулярах, міопи, навпаки, можуть обходитися без них. У разі пресбіопії призначають збірні скельця для роботи на близькій відстані. Орієнтовно в 40 років +1дптр, після на кожні 5 років + 0,5 дптр.

Параліч акомодації настає внаслідок паралічу м'язів війкового тіла. У такому разі кришталик сплощується і людина не бачить на близькій відстані. Здебільшого параліч війкового тіла супроводжується паралічем сфінктера зіниці — виникає мідріаз.

Параліч акомодації може бути першим симптомом таких серйозних захворювань, як ботулізм, дифтерія, сифіліс тощо.

Для визначення істинної величини рефракції ока треба до­битися медикаментозного паралічу акомодації (циклоплегії). Циклоплегія настає після кількаденного закрапування 1 % роз­чину атропіну.

Спазм акомодації виникає за умови надмірного напруження м'язів війкового тіла. Найчастіше він спостерігається у дітей шкільного віку після тривалої роботи на близькій відстані. Під час переведення погляду вдалину м'язи війкового тіла не розс­лаблюються, дитина бачить погано — виникає несправжня ко­роткозорість.