Займенником називається повнозначна самостійна частина мови, яка вказує на предмет (він, ти, ми), ознаки (той, всякий), кількість (скільки, стільки), але не називає їх.
Займенники співвідносні з іменниками, прикметниками, числівниками.
Займенники змінюються за відмінками, деякі - за родами й числами (я, мене, наш, наша, наші).
У реченні займенники виступають у ролі головних і другорядних членів.