Хитрі близнючки

Жили на світі дві букви-близнючки. Одну звали И, а іншу — Е. Вони були дуже схожі між собою та іноді любили жартувати.

І тоді у багатьох словах замість [и] чувся [е], і навпаки, замість [е] — [и]. Так було і цього разу. У слові листи чується звук [е], в слові земля чується звук [и]. Всі плутали: як же правильно написати — И чи Е?

Тут з’явився дядечко Наголос. А близнючки побоювалися свого старого родича, бо він був дуже серйозний і вимогливий.

І от як тільки дядечко Наголос «погукав» близнючок, сталося диво: близнючки стали на свої місця, а самі слова змінилися: були — тепер лист, була — тепер .

Із того часу, коли близнючки починали жартувати, міняючись місцями в словах, з’являвся дядечко Наголос і швидко наводив лад.

— Хто наводив лад, коли близнючки Е та И мінялися місцями в словах?

Запам’ятайте:

Що писати – Е чи И?

Став під наголос завжди!