Форм блоку тот-міліт. держав

25 жовтня італійсько–нім союз 1936 – розмежування сфер експансії на балканах та дунайському, тактику війни проти ісп республіки. 25 листопада 1936 між Німеч. (Й.Ріббентроп) та Япон. (Кімо Мусякодзі)- Антикомінтернівський пакт. Метa - захист від комуністичної пропаганди. Фактично, Нім цим договором погоджувалася з японською агресією. Існував також таємний протокол проти СРСР (коли одна з двох країн зазнає загрози з боку СРСР, інша сторона не надаватиме допомоги СРСР; якщо виникне така ситуація, відразу мають бути проведені консультації між обома сторонами договору; ні одна, ні інша зі сторін не укладатимуть політ. угод з СРСР без погодження з іншою стороною). Термін дії пакту 5 років., 5 лист 1941 продовжено ще на 5 р. 6 листопада 1937 до пакту +Італія 24 лютого 1939 +Угорщина та+ Маньджоу-Го (існ. з 1932), 27 березня 1939 + Іспанія. 25 листопада 1941 +7 країн (Болгарія, Фінляндія, Румунія, Данія, Словаччина, Хорватія і Нанкінський уряд у Китаї (очолив Ван Цзинвей). Ці країни не знали про існування таємного протоколу.

22 травня 1939 Нім (Ріббентроп) з Італ (Чіано) Пакт про дружбу та союз - «Сталевий пакт» на 10 років – співробітництво «у сфері забезпечення миру в Європі». Вони повні рішучості спільно «виступати за збереження свого життєвого простору й підтримка миру», боротися за «збереження основ європейської культури». Сім статей, у таємних додатках – негайне створення військових комісій. У випадку нападу- військова допомога. Вісь Берлін – Рим встановлена остаточно. 27 вересня 1940 – «Троїстий пакт» - «вісь Берлін-Рим-Токіо» - підписаний у Берліні Ріббентропом (Нім), Чіано (Італ), Курусу (Яп). Зобов’язувалися інформувати одна одну про діяльність Комінтерну і вести проти нього спільну боротьбу. - на 10 років, поділили сфери впливу: Нім – Європа і Цн. Африка; Італ – Середземномор’я і Пн. Африка; Японія – Далекий Схід і Азійська територія СРСР. До договору приєдналися: 20 лист 1940 – Угорщ; 23 лист – Рум; 24 лист – Словаччина; 1 березня 1941 – Болгарія.

47. Мюнхенська угода 1938 привід – Судетська проблема (Судетська німецька партія – Конрад Генлейн – автономія). Гітлер підписав «Зелений план» (план Грюн) - 24 серпня 1938 р., який передбачав окупацію Судетської області, і почав концентрувати війська на ЧС кордонах. Гітлер поставив перед ЧС през. Бенешом вимогу передати Нім. Судетську обл. 20 травня уряд ЧС оголосив часткову мобілізацію - занепокоєння Франції та Англії й роздратування Гітлера. Вибухнула «травнева криза». Гітлер призначив виконання «Зеленого плану» на 1 жовтня 1938. Одна за одною були направлені дипломатичні місії західних держав до Праги і в Берлін. 29-30 вересня 1938 Мюнхенська конф Гітлера, Муссоліні, Чемберлена й Даладьє. ЧС делегація прибула, але в зал засідань не допущена. Мюнхенська угода про поділ ЧС складалася з гол частини, додатка й трьох декларацій про «міжнародні комісії», які мали остаточно визначити кордони ЧСР. Основний зміст угоди: а) Судетська область відділяється від ЧС й передається Нім з 1 по 10 жовтня; б) все майно має залишатися на місці; в) ЧС має задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.

Пізніше в Празі мі зак справ ЧС Крофта заявив послам Анг, Фр та Іт: «Для нас це катастрофа.» Наслідки конференції: 1. Це була цинічна змова Анг та Фр з фашистськими держ за спиною ЧС про її розчленування, «миротворчість» за чужий рахунок. ЧС втратила 1/5 території, 5 млн нас, 33%пром підприємств. Німец. кордон проходив за 40 км від Праги. Польща 2 жовтня ввела свої війська в Тешинську Сілезію. 14 березня 1939 від’єднання Словаччини. Одночасно проголосила незалежн. Підкарпатська Русь. Мюнхенська змова фактично означала поразку політики «невтручання» й «умиротворення» фашистських агресорів, яка через 11 місяців призвела до війни між самими «мюнхенцями». СРСР залишався єдиною державою, яка осудила Нім. Мюнхенські рішення докорінно змінили стратегічне становище в Європі. Через 5,5 місяців ЧС перестала існувати – 15 березня 1939 нім. війська вступили у Чехію – утв. Протекторат Богемії і Моравії.

48.Пакт Ріббентропа-Молотова 1939. 15 серпня 1939 посол Нім в СРСР фон Шуленбург зачитав Молотову послання мін зак справ Нім Ріббентропа, де він висловлював готовність особисто прибути до Москви для «з'ясування нім-рос відносин». Після обміну телеграмами між Гітлером і Сталіном 23 серпня до Москви прибула нім. делегація. Близько 2год. ночі 24 серпня 1939 Молотов і Ріббентроп підписали пакт з таємним протоколом до ньго. Пакт (7 статей) укладався на 10 років з продовженням його дій на наступні 5 років. В пакті заявлялося, що обидві країни хочуть зміцнити справу миру. Вони зобов'язувалися не брати участі в жодному акті агресії одна проти одної, не підтримувати жодної третьої строни, яка розв'язувала б війну проти однієї з них, не приєднуватися до груп держав, ворожих до тієї чи іншої з договірних сторін, проводити взаємні консультації, вирішувати конфлікти між ними тільки шляхом дружнього обміну думками або арбітражу. В трьох основних статтях таємного протоколу поділялися «зони впливу»: до «зони впливу» СРСР «в разі політико-територіальних змін» віднесено Фінляндію, Естонію та Латвію, пізніше — Литву, визнавалися «інтереси СРСР щодо Бессарабії» й межі «зон впливу» СРСР та Німеччини в Польщі по лінії Нарев — Вісла — Сан. 31 серпня 1939 р. у Москві на позачерговому засіданні Верховної Ради СРСР було ратифіковано пакт, а в Німеччині на рейхстазі – 1 вересня. Наслідки: Пакт зірвав на певний час спроби зх держав зіштовхнути між собою Нім й СРСР, проте об'єктивно сприяв Нім в розв'язанні нової агресії в Європі. Не тільки Японія, а й інші союзники Нім були незадоволені її договором з СРСР. Італія висловила «глибоке почуття образи», Іспанія заявила про нейтралітет. «Антикомінтернівський пакт» не спрацював, єдність блоку агресорів у той час була підірвана.

49. Радянсько-фінська війна. 30 лист 1939 - 13 бер 1940 Тривалий час між Фінляндією та СРСР велися переговори, в ході яких Радянський Союз вимагав від фінської сторони перенести кордон на Карельському перешийку на 35 км від Ленінграда в обмін на інші території, що ніяк не компенсувало втрати стратегічно важливої «лінії Маннергейма» - системи фінської оборони, спорудженої в 1927-1939; передати 6 островів у фінській протоці в оренду, оренда пів-ва Ханко Уряд Фінляндії 13 лист відмовився задовольнити радянські вимоги. 26 листоп – «Майнільський інцидент», 28 лист СРСР денонсував пакт про ненапад 1932, 30 листопада Червона армія(ЧА) вдерлася на фінську територію. Щоб прикрити акт агресії, було сформовано фінський маріонетковий уряд О. Куусінена (т. зв. «уряд Теріокі»). 3 грудня новий фінський уряд, очолений Рюті, з Таннером на посту мін зак справ, звернувся до Ліги Націй, яка 14 грудня виключила СРСР зі свого складу. 5 лютого – рішення про висадку корпусу (100-тис. фр.,брит, польських солдат, однак воювати мали лише 15 тис. поляків). 11 лютого 1940 почався черговий наступ ЧА, який завершився проривом «лінії Мареннгейма». 25 лютого 1940 скандинавські держави заявили про свій нейтралітет, Нім дотримувалась пакту Ріббентропа - Молотова і не втручалася. ЧА здобула перемогу над Фінляндією, підписала Московський договір 12 березня 1940, за яким Фінляндія остаточно віддала СРСР Карельський перешийок з Виборгом і надала в оренду на 30 років півострів Ханко за 8 млн фінських марок.

50. Поч ІІ св. в. Нім-польська війна 1 вересня - 6 жовтня 1939. Формальним приводом до нім-пол в став інсценований 31 серпня 39 німцями напад поляків на нім радіостанцію в Ґлейвіці (в ефір відразу вигуки польською - «пришов час війни Польщі проти Німеччини»). Операцією керував Рейнхард Гейдріх. 1 вересня в 4.45 нім корабель «Шлезвіг-Гольштейн» відкрив вогонь по пол військ-мор базі Вестерплатте на Балтиці. Одночасно удар завдано із повітря, і суші – на пн. зі Сх Пруссії, на пд. – з Словаччини, зх.- зі Сх Нім. 3 вересня ВБ і Фр оголосили війну Нім (позиційна війна, реальної допомоги Пол не отримала). Битва на Бзурі (9-22 вересня) 8 - 28 вересня – оборона Варшави16 вересня – пол. уряд емігрував 17 вересня у конфлікт втрутився СРСР і окупував сх обл Пол. Нім. війська зупинилися на лінії Сколе-Львів- Володимир-Волинський - Брест -Білосток. 6 жовтня нім командування оголосило про завершення операції проти Пол. Частина пол. тер-ї приєднана до Нім, на решті 12 жовтня ств. «генерал-губернаторство окупованих польс областей» під керуванням нім влади, а через рік «ген-губернаторство Нім. імперії». Відповідно до секретного доповнення до Договору про дружбу та кордони між Нім і СРСР (28 вересня 39) територія Польщі була поділена між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною (Тешинська обл) і Литвою (не приймала безпосередньої участі у війні, але 10 жовтня 39 підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, де лит. уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної Армії та отримав від СРСР частину колишніх польс земель - Віленську обл., Литва - згідно радянсько-нім домовленостей відійшла до сфери інтересів СРСР).Наслідки- перемога в Пол дозволила Нім перекинути сили на зх. Перерозподіл сфер впливу дозволив СРСР дипломатичним тиском змусити Латвію, Литву та Естонію підписати договори про взаємодопомогу, які привели до приєднання Прибалтики до СРСР.Командувачі – Пол - Едвард Ридз-Смігли, Нім - Федор фон Бок, Герд фон Рундштедт, Словач - Фердинанд Чатлош (армія «Бернолак»)