Соціальні аспекти забруднення довкілля

Соціальні наслідки забруднення довкілля:

погіршення якості життя населення; забруднення продуктів харчування; погіршення умов рекреації; збільшення захворюваності населення; скорочення тривалості життя людей; загроза вимирання нації, коли смертність перевищує народжуваність.

Розглянемо лише деякі наслідки для здоров'я людей від вживання забруднених продуктів харчування, зокрема, продуктів, забруднених пестицидами і нітратами.

Пестициди є надзвичайно токсичними не лише для шкідників, а й для людини. Щорічно в світі реєструється декілька десятків тисяч випадків гострих отруєнь пестицидами, проте це лише верхівка айсберга, оскільки більшість з них отруюють організм поступово.

Потрапляння пестицидів із їжею до організму людини спричиняє: захворювання шлунково-кишкового тракту (гепатити, гастрити, хвороби нирок); алергію; захворювання нервової системи; онкологічні захворювання; порушення фізичного і розумового розвитку дітей.

Наслідки накопичення нітритів в організмі людини: важкі порушення обміну речовин, алергія, нервові розлади та розвиток онкологічних захворювань.

Ризики для здоров'я людини внаслідок вживання продуктів, що містять ГМО:

1) виникнення онкологічних захворювань. Це відбувається за рахунок здатності ГМ-рослин накопичувати гербіциди, пестициди та продукти їх розкладу. Так, гербіцид гліфосат, що використовується при обробітку трансгенних цукрових буряків і бавовнику, є сильним канцерогеном і може викликати лімфому.

2) виникнення небезпечних алергічних реакцій та харчових отруєнь. Факти: в Швеції заборонені ГМО. Від алергії там страждає 7% населення. В США, де дозволене вільне вживання ГМО, кількість населення, що страждає від алергії – 70 %.

3) виникнення небезпечних мутацій. Не виключена ймовірність того, що чужорідна ДНК здатна накопичуватися у внутрішніх органах людини, а також потрапляти в ядра клітин ембріонів, що може призвести до народження дітей з вродженими вадами або до загибелі плода. Дослідження показали, що у щурів, які харчувалися трансгенною картоплею, погіршився склад крові, були виявлені аномалії в розмірах внутрішніх органів, практично у всіх загиблих тварин була виявлена ​​паталогія кишковика або рак.

4) розвиток несприйнятливості людини до антибіотиків. У цьому випадку традиційні методи лікування запальних процесів за допомогою антибіотиків будуть неефективними. Факти: стійкість до групи антибіотиків, які використовуються для лікування легеневих інфекцій, хламідіозу та інфекцій сечовивідних шляхів у Іспанії, Нідерландах і Великобританії досягла 82%.

Починаючи з 90-х років ХХ ст. в Україні відбувається постійне скорочення кількості населення, зумовлене падінням народжуваності, зростанням захворюваності та смертності.

Рис. 6. – Динаміка чисельності наявного населення України у 1990–2010 рр.

Якщо в 1993 р. чисельність населення становила 52,2 млн. чол., то станом на 1.02.2013 р. чисельність населення складала 45,4 млн. чол., тобто за останні 20 років зменшилася на 6,8 млн. осіб. Процес депопуляції супроводжується погіршенням стану здоров'я людей, чому також сприяють негативні наслідки аварії на ЧАЕС. Після аварії зросла частота генетичних порушень та вроджених вад розвитку, онкологічних та ендокринних захворювань, знизився імунний статус населення. Сьогодні середня тривалість життя українських громадян на 10-12 років нижча, ніж у країнах ЄС (для чоловіків це 60-64 років, для жінок 73-75), а передчасна смертність, особливо серед чоловіків працездатного віку, є вищою в 3-4 рази.

В середньому до 86% усіх смертних випадків нині в Україні припадає на три основні класи причин смерті:

1) хвороби системи кровообігу (в 2010 р. 66,6% від загалу померлих). Сучасний рівень смертності українських чоловіків від ішемічної хвороби серця майже у 3 рази перевищує відповідний показник смертності чоловіків у розвинутих країнах;

2) новоутворення (щорічно новоутворення викликають 15–17% усіх смертей осіб працездатного віку. Нині рівень онкологічної смертності чоловіків працездатного віку в Україні перевищує такий у розвинутих країнах на 40%, а в жінок – на 20%.),

3) зовнішні причини смерті (нещасні випадки, отруєння і травми, інфекційні хвороби). Нині внаслідок різного роду нещасних випадків, отруєнь та травм в Україні гине понад 40 тис. осіб, до 70% з яких перебуває у працездатному віці. Причому чоловіча смертність від зовнішніх причин перевищує жіночу в 5 разів.

Отже, сьогодні, в зв’язку із постійно зростаючим забрудненням довкілля, особливо актуальною є проблема захисту генофонду населення України. Поки що ця проблема не вирішується.