Молитва – це пісня душі

Молитва може бути багатогранною та різноманітною. Псалми – вища ступінь краси та змістовності молитви, виконували їх на струнних інструментах. Форма та мелодія молитви можуть бути різними. Вона може бути міцною та переможною, як труби Єрихону, як заклик Архангела Михаїла: «Хто як Бог!» Молитва – прохання, з очікуванням міцної та надійної руки Божої допомоги. Молитвою радості та подяки, з відчуттям себе обдарованною дитиною Божою. Молитвою скорботи, страждання – зойком та криком душі праведного Іова. Молитвою – сповіддю душі, яка знайшла захист у Бога. Молитва може бути славною та всехвальною, вона може буде даже без слів, як молитва - споглядання, а більш точно захоплення, тремтіння та смирення перед Творцем. «Мелодія душі», яка відображує духовний стан, в якій людина відкривається та довіряєтсья без залишку. Молитва сердечна особиста, неповторна, як для однієї особи так і для всього людства. Вона є музика, є творчість. Святі так і висловлювались: «Творити молитву». Це здібності самовираження, здатність розкритися, довіритись, творити, співпрацювати. Це танок, це політ, темперамент душі перед Господом. Це дуже особисто і сокровено, з очікуванням на відповідь любові та приязні. Заявка на співпрацю та діалог. Захоплення, розуміючи велич Особи, з абсолютною довірою дитини та родинна близкість, з розумінням своєї меньшості та немощі.

Молитва це праця на користь своєї безсмертної та неповторної душі. Також коли вона твориться на користь ближнього, а особливо за ворога. Молитва є невід'ємною потребою душі в спілкуванні з Творцем. Це жива вода для наших спраглих душ. Зпочатку ми творимо її з примусом себе, якби поливаємо спраглу потріскану землю, змушуючи носити відра поживлючої вологи для поливу. Коли ми навчаємося молитовному послуху, Господь своєю благодатю дає нам в руку шланг щоб поливати, тоді наша молитовна праця дарує нам радість та спокій. А після, якщо є вірність молитві, Господь дає нам дощь з Неба, щоб душа мала плід, обіцяного нам Духа – Утішителя, який заступається за нас стоганами невимовними. Лише тоді до нас приходить свята молитва гідна Богу, повна смирення, покори, прослави і вдячності. Слава Богу за все!

Читання Біблії є також формою молитви – спілкування з Господом. Душа яка любить Господа не може обмежувати себе рідкими побаченнями, рідкою приязню. Любляча та спрагла душа - християнка буде шукати Господа, бажає бути з Ним і в Ньому на завжди. Головні відносини вони з Богом, а решта гармонійно приєднується. І навпаки, якщо ми загубили ці відносини, то решта обов'язково зникне. В молитві завжди є зворотнвй зв'язок. І коли ми вважаємо що нас не чують та все не вчасно, то ми помиляємось, це є гріх нетерпеливості. У Бога завжди все вчасно і з особливою любов'ю для вас. Коли обертаєшся назад та розумієш це, з особливою вдячністю прославляєш Його.

Так будемо плекати в собі вірність та любов до молитви, яка є великою благодатю дарованою нам, збагачуючи душу прикладами праведників Божих. Молитва – це то що робить нас людьми, «вінцем творіння», поєднаними з Богом...

«Господи, помилуй!Духа Утішителя даруй нам грішним.»

10.10.2014р