Хай віра твоя буде більша ніж твій страх

Гори зрушаться й горби похитнуться,

Моя ж любов від тебе не відступить,

Мій союз миру не похитнеться, - каже

Господь, якому тебе жалко.

Ісая 54,10

До тих пір, як ми повністю не довіримось Христу, нас переслідує сум, відчай і страх. Це віковий досвід святих.

Страх паралізує, страх пригнічує, страх поневолює, приводить душу до оцепініння. Страх – це міцьне знаряддя, яке лукавий дух використовує проти людства. Страх робить нас жертвами зла, замороженими субстанціями ні на що не здатними...

Трохи отямившись, збиремо всю волю в кулак та вичавим з себе слова спасительної молитви: «Господи, Ісусе Христе, Сино Божий, помилуй нас грішних!» І ще і ще доки душа не вийде з оцепініння. З повною довірою до Христа. Та будемо благати у Господа мужності та відваги, вірності Йому до кінця. Будемо просити не легкої ноші, а крепких плечей. Тільки Бог може звільнити нас від страху, якщо я повністю довірюсь і знаю що моє життя в руках люблячого милосердного Отця. Як дитя, якого ніщо не засмучує, коли він під покровом та захистом сильного батька.

Тільки під покровом Всевишнього ми в безпеці. Так будем вірити з абсолютною довірою та станемо вільними від почуття страху, яке робило нас рабами. Вдивляємось в Христа, як Петро до тих пір поки не відводив очей, не засумнівався, йшов по воді. Завжди споглядати на Хрест з благістю, на розп'ятого на ньому Спасителя, з покаяльною молитвою, та черпати благословіння милуючого нас Бога. Споглядаючи, молитовно благати Спасителя бути з Нами до кінця і ніколи не відріктися, не зрадити. Постійно повторювати: «Господи вірю, поможи як я не вірую...»

Віра – це дар Божий, який ми обробляємо та вирощуємо. Так будемо вірними учнями та співпрацівниками Богу, працюючи на ниві наших душ. Відкриємо Богу душу, вчимося жертвувати, довіряти Господу все своє минуле, сьогоднішнє і майбутне. Все чим я є і що я маю. Всі мої гріхи та немощі, обставини мого життя, своїх ближніх. Разом з Жертвою Ісуса Христа – нашого Спасителя, Царя і Бога, через посередництво Пресвятої Діви Марії, разом зі священиками звершуючими Таїнство Безкровної Жертви по всьому світі. Приєднуюсь до молитви: «Духу Святий, випали із наших сердець все непридатне, залишаючи лише діаманти любові!»

Якщо довіряємо Господу, то ніколи не станемо рабами гріха та страху. Воїни Христа ніколи не повинні бути завойовані цим недугом. Страх має бути тільки Божим, а ми боятися, тремтіти, щоб не зневажити Бога. Не зрадити Христа, не допустити хули на Духа Святого, це те чого ми справді повинні боятися.

30.11.2014г

В славу Бога! З побажанями дарів Віри, Надії та Любові,