Складні сполучники, які станов-лять тісне поєднання повно-значних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немов-би, немовбито, неначе, нена-чебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притому, притім, причо-му, проте, себто, тобто, цеб-то, щоб, якби, якщо, абощо, тощо.
| 1. Сполучники з часткамиб, би, ж, же:
коли б, коли б то, хоча б, хоч би, або ж, адже ж, але ж, бо ж, от-же ж, а як же.
2. Складні сполучники: дарма що, для того щоб, за-мість того щоб, з тим щоб,
з того часу як, незважаючи на те що, після того як, при цьо-му, та й, так що, тимчасом як, тому що, у міру того як, через те що.
| Сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то, якби-то.
|
Увага! Розрізняйте сполучники і однозвучні слова: зате — за те, проте — про те, щоб - що б, якби - як би, якщо - як що, якже - як же, таж - та ж таін.
1. Сполучники можна замінити синонімічними сполучниками: Бійці замовкли, проте (але) пісня продовжувала звучати десь надворі. На те й лихо, щоб (аби) з ним боротись.
2. Сполучники членами речення не бувають і на питання не відповідають, а однозвучні поєднання слів є членами речення і відповідають на питання: Що б (що?) не робив, роби найкраще. Розповів я вам про те (про що?), що сам від людей чув. Якщо (питання не можна поставити) він справжній поет, то повинен співчувати своїй Вітчизні.
|