| Правила | Приклади |
| І пишеться: 1. На початку слова. | і дея, І ндія, І нструкція, І нтернат, І спанія |
| 2. Після приголосного перед голосним є та й. | акс і ома, артер і я, артилер і я, В і ардо, д і алект, п і єтет, тр і умф |
| 3. Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах та похідних від них прикметниках перед наступним приголосним та в кінці слова. | Анр і, Гр і мм, Д і дро, Д і зель, Капр і, Л і сабон, Нагасак і, Сев і лья, Соч і |
| 4. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів. | жур і мерс і пар і, попур і, такс і |
| 5. В усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним. | бітет, п і лот, в і траж, м і раж, ф і ніш, лог і ка, к і но, арх і тектор, л і н і я |
| Увага! 1. У деяких словах, що давно засвоєні українською мовою, після зазначених приголосних пишеться и. 2. У словах церковного вжитку пишеться и. | в и мпел, г и ря, єх и дна, імб и р, к и парис, л и мон, л и ман, м и ля, м и рт, н и рка, сп и рт д и якон, єп и скоп, єп и тимія, єп и трахиль, м и тропол и т |
| 6. У складних словах, перша частина яких закінчується на голосний, а також після префікса. У деяких словах після голосного пишеться ї. | анти і сторичний, дез і нформація, роз і граш, старо і ндійський Ене ї да, Ізма ї л, проза ї к, проте ї н |
| И пишеться: 1. У загальних назвах післяд, т, з, с, ц, ж, дж, ч, ш, р перед наступним приголосним. | дж и нси, д и станція, р и торика, с и лует, ст и мул, фіз и ка |
| 2. У географічних назвах з кінцевим -ида,-ика. | Атлант и ка, Балт и ка, Корс и ка, Мекс и ка, Флор и да |
| 3. У географічних назвах після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним. | Вірдж и нія, Ч и лі, Ч и каго, Ваш и нгтон, Лейпц и г |
| 4. У географічних назвах із звукосполученням-ри-перед приголосним. | Кр и т, Мавр и танія, Пар и ж, Р и м, Цюр и х |
| 5. У географічних назвах після д, т перед приголосним та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою. | Аргент и на, Браз и лія, Ват и кан, Єг и пет, К и тай, Сард и нія, С и ракузи, С и рія, С и ц и лія, Т и бет |
| Правила | Приклади |
| 1. Після ж, ш у французьких словах пишеться у. | ж у рі, брош у ра, параш у т, а також парф у ми, парф у мерія |
| 2. Після інших приголосних пишеться ю. | б ю ро, к ю вет, р ю кзак, ф ю зеляж |
| 3. Коли іншомовне е на початку слова вимовляється як й+е, то пишеться є. | європеєць, єгер, єнот, Ємен, Євфрат |
| 4. Післяапострофа, е, і, й, ь пишеться є. | В' є тнам, фе є рверк, абітурі є нт, Фей є рбах |
| 5. Пишеться е у словах: | Г е те, К е льн, Вільн е є |
| Апостроф ставиться | Апостроф не ставиться |
| 1. Після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, ї на позначення роздільної вимови: барб' є, комп' ю тер, п' є дестал, Ф' є золе, Ак' я б, Іх'' я мас, Руж' є,. миш' я к, кар' є р. | 1. Перед йо: курйоз, серйозний. |
| 2. Після кінцевого приголосного префікса: ад' ю тант, ін' є кція, кон' ю нктура. | 2. Коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосного: б я зь, б ю джет, р ю ш, Барб ю с, М ю ллер, Г ю го. |