Засвоєння слів із західноєвропейських мов

Особливо активно західноєвропейська лексика (з німець­кої, англійської, французької та інших мов) засвоюється укра­їнською мовою, здебільшого через російську мову, починаючи з кінця XVII ст., з епохи Петра І.

Лексичні запозичення з німецької мови. До них належать назви осіб за професією (майстер, штукатур, гросмейстер)_t знарядь, засобів праці, ремесел (верстат, кран, цех, кнопка,, клейстер), предметів побуту (фартух, бутерброд, крендель, мундштук), терміни торгівлі (вексель, касир), адміністратив­ні назви (штат, штраф, поштамт), військові (штаб, фланг, єфрейтор, гауптвахта), медичні (бинт, фельдшер,-курорт, шприц), мистецькі (арфа, флейта, гастролі) та ін.

Лексичні запозичення з французької мови. Це здебільшого назви суспільно-політичних понять, одягу, приміщень, речей побуту, парфюмерії тощо. Наприклад: парламент, політика, комюніке, дебати, бюрократ, режим, костюм, жакет, блуза, кабінет, етаж, туалет, буфет, трюмо, абажур, пудра, ва­зелін, одеколон тощо. Трапляються французькі слова у війсь­ковій, технічній і мистецькій термінології, наприклад: ата­ка, батарея, гарнізон, кавалерія, команда, фронт, монтаж* монтер, шосе, рояль, жанр, сюжет, романс, афіша, бюст, суфлер та ін.

Лексичні запозичення з англійської мови (переважно в АІХ ст.). Це головним чином назви предметів одягу, їжі,

131.

питва (макінтош, піжама, світер, біфштекс, пудинг, ром), суспільно-політичні, технічні, спортивні та мореплавські тер­міни (мітинг, клуб, лідер, бойкот, трамвай, тролейбус, танк, комбайн, блюмінг, тунель, футбол, бокс, хокей, спорт, спортсмен, чемпіон, старт, фініш, катер, яхта, мічман, докер) тощо.

У лексиці української мови є певна кількість слів, (Запо­зичених з інших західноєвропейських мов. Наприклад:

а) з голландської: терміни морської служби, суднобуду­вання (боцман, гавань, лоцман, матрос, рейд, шлюпка, каю­та, верф, кільватер, вимпел, дамба);

б) з італійської: музичні терміни (арія, дует, концерт, акорд, мандоліна, піаніно, соло) та деякі слова з інших галу­зей (арка, брутто, вермішель, аварія, банда, бензин, паста)^

Окремі слова походять з іспанської (ананас, армада, ка- рамель, сигара), румунської (бринза), угорської< (бекеша, гуляш, гусар, чардаш), португальської (каста, кобра), ісланд» ської (гейзер), норвезької (акула), арабської (алгебра, ат­лас, візир, гарем, мечеть, нашатир), іранської (булат, гиря караван, тахта, шакал), китайської (чай, чесуча), фінську (камбала) тощо.

Ступінь засвоєння іншомовних слів неоднаковий. Оди дуже давні, цілком засвоїлися нашою мовою і не сприймаюті ся як іншомовні (вишня, огірок, мак, м'ята, лиман, леваді кавун, гарбуз, батіг, миска тощо). Іншомовне походження іі ших відчутне (блюмінг, тролейбус, кільватер тощо). ^!

Завдання. І. Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть ін шомовні слова, з допомогою «Словника іншомовних слів» встановіть мову, з якої вони походять.

Заимствование слов — один из ярких примеров взаимо­действия языков и культур, создания общих ценностей...

Русский язык... способствует обгащению... языков всех народов нашей страны. Примером этого может служить такой факт. В орфографическом словаре марийского языка 1948 г. приведено 760 относительных прилагательных, из которых 683 заимствованы из русского языка: социалистический сорев­нований — социалистическое соревнование,тракторный брига­да— тракторная бригада. Заимствуются слова из русского языка и в языки зарубежных народов — в английский и не­мецкий, французский и испанский; сравните, например, фр-soviet, Komsomol, soubotnik, oudarnik, ta'i'ga, samovar...

(В. І. Кодухов)

II. Користуючись «Словником іншомовних слів», встановіть лексичне значення поданих слів, зазначте, з якої мови запозичено кожне з них.

132.

Зразок: Ініціали — перші літери імені та по батькові (з латинської мови).

Апеляція, бланк, бісквіт, бюро, віраж, граматика, дует, кипарис, клуб, лібретто, майстер, реакція, статут, фойє, чемпіон.

§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів

Інтернаціоналізми (від лат. inter — між і natio — на­род) — це слова міжнародні, міжнаціональні, які вживаються з одним і тим же лексичним значенням у багатьох мовах, хоч у кожній з них, як правило, різняться фонетичною і граматич­ною формою, бо підпорядковуються нормами тієї мови, яка їх засвоює.

Основну частину інтернаціональної лексики становлять терміни з галузі науки, техніки (лінгвістика, філософія, естетика, фармакологія, грип, індустрія, радіо, мікроскоп, ■ телескоп), літератури і мистецтва (поема, комедія, опера, увертюра, скульптор), суспільно-політичного життя, еконо­міки (конституція, соціалізм, комунізм, революція, дикта­тура, експорт, імпорт, фінанси, кредит) тощо.

Багато інтернаціоналі змів походять з грецької і латинсь­кої мов або створені на базі їх коренів, наприклад: аналіз, аптека, бібліотека, географія, математика, театр, педа­гог тощо (грец.); апарат, арена, лектор, клас, республі­ка, резолюція тощо (лат.).

З XIX ст. поширюються інтернаціоналізмі із західноєвро­пейських мов, наприклад: армія, буржуазія, комуна (франц.); клуб, комбайн, трамвай, мітинг, хокей, танк (англ.); штаб, офіцер, курорт (нім.); арка, соло, новела (італ.).

У XX ст., особливо після Великої Жовтневої соціалістич­ної революції, важливим джерелом поповнення інтернаціо­нальної лексики стає російська мова. Слова совет, большевик, ленинизм, комсомол, колхоз, стахановец, субботник, коллек­тивизация відомі в багатьох мовах світу. У 40-х роках XX ст. стали інтернаціональними словами партизан, «катюша», мичуринский тощо. Без перекладу в багатьох мовах світу поширилося слово спутник (штучний супутник Землі). Росій­ські слова та словосполучення часто перекладаються іншими мовами за їх складовими частинами, наприклад: пятилетка, Щиалистическое соревнование, самокритика, красногвардеец та ін.

В. І. Ленін настійно наголошував на тому, що використан­ня іншомовних слів збагачує лексику кожної мови. Але надмі^ірне захоплення іншомовними словами ускладнює розумій-

133.

ня вислову. У статті «Про очищення російської мови» В. І. Ленін рішуче виступив проти зловживання іншомовними словами. Зазначаючи, що запозичення іншомовного слова зайве тоді, коли є своє рідне слово з тим же значенням, В. І. Ленін закликав не вживати іншомовні слова без потреби.

Він писав: «Російську мову ми псуємо, іншомовні слова) вживаємо без потреби. Вживаємо їх неправильно. Навіщо) говорити «дефекты», коли можна сказати «недочеты» або «недостатки» або «пробелы» ^х.

Завдання. І. Випишіть з речень інтернаціоналізмі! і поясніть, з яких мов вони запозичені.

I. Стримлять антени, приймачі з Москви приймають віст! (Забіла). 2. Клуб буде радіофіковано, голос лектора чітко звучав з гучномовця (Дмит.). 3. На комсомольських зборах Андросов за наказом Руднєва зробив аналіз операції і подав список товаришів для нагороди (Шер.). 4. Офіцери на ходу будуть поглядати на компаси, що світитимуться в темряві на їхніх руках (Гончар). 5. Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму за ним розвіялась (Рильськ.). 6. Не тільки трактори за­гули, з'явились на полях і комбайни (Рильськ.).

II. Прочитайте подані тексти, підготуйтесь до усної розповіді про іншомовну лексику в складі української мови і про те, яким повинно бути наше ставлення до слів іншомовного походження.

I. Адже необхідні іншомовні слова, що в більшості випад­ків є загальноприйнятими науково-технічними термінами, не були б необхідними, коли б вони піддавались перекладу. Отже/ переклад тільки перекручує зміст; замість того, щоб роз'яснити, він вносить плутанину ² (Ф. Енгельс).

II. Признаюсь, що коли мене вживання іншомовних слів без потреби озлобляє (бо це утруднює наш вплив на масу), то деякі помилки тих, хто пише у газетах, зовсім уже можуть вивести з себе. Наприклад, вживають слово «будировать» і розумінні «возбуждать», «тормошить», «будить». Але француза ке слово bouder (буде) означає... «сердиться», «дуться». Пе реймати французько-нижегородський слововжиток значит! переймати найгірше від найгірших представників російської поміщицького класу, який по-французькому вчився, але по-перше, не довчився, а по-друге, калічив російську мову! (В. І. Ленін).

III. З допомогою «Словника іншомовних слів» поясніть походження

і значення слів телефон, телеграф, локомотив, автомобіль.

134.

§ 69. Українські слова в інших мовах

Українська лексика була і є джерелом поповнення словни­кового складу мов інших народів. У різні часи, починаючи з XVII ст., російською мовою засвоюються такі українські слова: вареник, галушка, борщ, делянка, стерня, гопак, ме­стечко, черевик, бандура, бандурист, бублик, вечеряти, па­рубок, левада, кохать, булава, ярмо, громада, жито, карбова­нец та ін. Після Жовтня в лексиці російської мови поширю­ються хлебороб, селянство, доярка, пятисотенница, тысячница,. побратим, косовица, детвора, рушничок, хата-лаборатория,, географічні назви на -щин(а) — Орловщина, Смоленщина.

У білоруській мові вживаються запозичені у різні часи з української мови слова: боротьба, журитися, забобони, клу­нок, крига, лунать, нагадать, прикмета, дієслово, займенник, чергування тощо.

У лексиці польської мови вживаються такі засвоєні з української мови слова, як: булава, гречка, гарбуз, дужий, дурень, ватага, хата, криниця, огида, жнива, розлука, галас, крашанка, гармидер, бандура, затірка, череда, чуприна, гу­лянка, вечорниці, садиба та чимало інших. У чеській, словаць­кій, молдавській, румунській, угорській, болгарській, сербо­хорватській мовах також є слова, запозичені з української мови.

Починаючи з XVII ст. українські слова засвоюються єв­ропейськими мовами. Наприклад: бандура (нім., франц.), бандурист (франц.), батько (англ.), баштан, бричка (нім.), борщ (нім., англ., франц.), вулиця (англ.), гайдамака (нім., франц.), гетьман (нім.), кобза, кобзар (нім.), козак (франц., нім.), кошуля, країна (англ.), куліш (нім.), курінь (франц.), атаман, порог, староста, старшина (франц.), сором, прапор, соцький (англ.), сотник, сопілка (нім.), сотня (нім., франц.).

Завдання. Знайдіть в тексті слова, властиві: а) тільки українській мові, б) українській та російській (у тому числі й слова іншомовного по­ходження).

Прикарпаття — зелена казка Радянської України... Хто хоч раз гостював у мальовничому краї, той переконався у справедливості цих слів. Срібляться, б'ються дзвінко об стрім­кі береги і розсипаються сонячними бризками чисті хвилі гірських річок. Запашні ліси, шовкові долини... Величні го-Ри, круті плаї, квітучі полонини, чарівний передзвін бистро­плинних річок і потоків, лінії електропередач і нафтові вежі, світлі будинки обабіч асфальтових доріг — все це ознаки Неповторного пейзажу оновленого Прикарпаття (3 газ.). ^\

135.

Запитання і завдання для повторення

1. Чому в кожній розвиненій мові є слова і морфеми, засвоєні з інших мов?

2. Чому в лексиці сучасних російської, української та білоруської мов є багато спільних слів?

3. Чому саме російська мова стала мовою-посередницею в засвоєнні іншо­мовних слів українською та іншими мовами народів СРСР?

4. Які слова називаються старослов'янізмами і яка їх роль у сучасній українській літературній мові?

5. Визначте найдавніші шари іншомовної лексики в сучасній українській літературній мові. Наведіть приклади.

6. Наведіть приклади пізніших запозичень з різних мов у сучасній укра­їнській мові.

7. Які іншомовні слова, а також слова, що їх інші мови засвоїли з росій­ської мови, є інтернаціоналізмами? Наведіть приклади.

8. Чому іншомовні слова, як правило, конче потрібні в українській мові?

9. Що писав В. І. Ленін про вживання іншомовних слів?