Лексико-граматичні групи прикметників

Залежно від лексичного значення, граматичних (морфоло­гічних, синтаксичних) та словотворчих особливостей усі прикметники поділяються на три розряди (групи): якісні, відносні і присвійні^ Межі між прикметниками цих груп.. умовні. Оскільки прикметники широко вживаються у пере­носному значенні, то відбувається перехід одного розряду в інший. Цим зумовлена поява проміжних розрядів.

\ / § 135. Якісні прикметники

Якісні прикметники вказують на змінну ознаку, що сприй­мається органами чуття безпосередньо і у порівнянні з озна­кою іншого предмета може виявлятися більшою чи меншою мірою. Наприклад: довгий — довший — найдовший; світлий — світліший — найсвітліший.. j Якісні прикметники означають:,

^^властивості і якості предметів, що сприймаються зором (червоний, світлий, зелений), слухом (дзвінкий, тихий), на смак (кислий, солодкий), нюхом (запашний), дотиком (твер­дий, гострий);

2) просторові, часові ознаки (довгий, великий, далекий, давній);

3) вікові ознаки людей, їх риси характеру (молодий, ста­рий, хоробрий, сміливий, веселий, мудрий, розумний);

4) фізичні якості (і вади) істот, властивості предметів і їх форму (здоровий, худий, сліпий, кривий, прямий, круглий);

5) загальну оцінку (гарний, поганий).

^Якісні прикметники характеризуються рядом, властивих тільки для них граматичних ознак.

1. Мають ступені порівняння (вищий і найвищий), що озна­чають різну міру вияву в предметі ознаки, якості, властивості (веселий — веселіший — найвеселіший).

2. Мають зменшені, пестливі, збільшені і згрубілі форми* що виражають наше емоційне ставлення до осіб та предметів

235.

і ступінь якості (маленький, гарненький, чистісінький, висо­ченний, худющий).

3. Від якісних прикметників можуть утворюватися якісно означальні прислівники на-о, -є (низько, весело, голосно, доб­ре, рішуче) та іменники з абстрактним значенням (сміливість, чесність; доброта, висота; глибина, новизна).

4. Деякі якісні прикметники мають коротку форму (дрі­бен дощик, зелен сад).

5. Багато якісних прикметників утворюють антонімічні пари (високий — низький, старий — молодий, широкий —

вузький).

6. Якісні прикметники бувають непохідні (синій, малий, легкий) і похідні (голосний, запашний, холодний).

\ § 136. Ступені, порівняння якісних прикметників

Ступені порівняння ‘—це такі форми якісних прикметни­ків, що означають різну міру вияву ознаки, якості чи власти­вості в предметі. Так, при порівнянні в одних предметах озна­ка виступає меншою мірою (менш сильний), в інших — біль­шою (сильніший), /це в інших — якнайбільшою мірою, якнайповніше (найсіїльніший).

Розрізняють два/ступеня порівняння: вищий і найвищий. ⁸ Вищий ступінь Порівняння вказує на те, що певна ознака властива даному предмету більшою мірою, ніж іншому. На­приклад: Ранок мудріший від вечора (Нар. тв.); Осінь танула, як воскова свічка, і ставала все прозорішою й легшою (Коцюб.). Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми. Проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ш; -іш-: молодий — молодший, синій — синіший, білий — біліший. Від деяких прикметників вищий ступінь утворюється за допомогою обох суфіксів: тихий — тихший, тихіший,' тонкий — тонший, топкіший. Такі паралельні форми можуть розрізнятися своїм значенням: старший (за посадою), старі­ший (за віком).

При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ш- прикметникові суфікси -к-, -oti-, -en- ^випадають: тонкий, — тонший, широкий — ширший, далекий — дальший.

Перед суфіксом -ш- вищого ступеня кореневі приголосні Іг], [з] змінюються на [ж], а [с] на [ш]. Суфіксальний звук [ш], у свою чергу, внаслідок дисиміляції змінюється на М: дорогий — дорожший — дорожчий; вузький — вужший — вужчий; високий — вишший — вишчий (орф. вищий). Диси­міляція суфіксального [ш] відбувається також при творенні вищого ступеня від прикметників, основа яких закінчується на [жЬ дужий — дужший — дужчий.

236.

У деяких прикметників вищий ступінь утворюється від ін­ших основ: гарний — кращий, поганий — гірший, великий — більший.

Складена форма вищого ступеня порівняння утво­рюється за допомогою слова більші більш спокійний. Вживан­ня цієї форми в українській мові обмежене. „

Слово менш у складеній формі вищого ступеня прикметни­ка виражає міру спадаючого вияву ознаки: менш здібний, менш зручний.

• Найвищий ступінь порівняння вказує на найвищу міру вияву певної ознаки у предметі порівняно з іншими предмета­ми. Наприклад: Єднання — найкраща сила (Нар. тв.).

_1іайвшций...ступінь_порівняння має три форми: просту, складну і складену.

Проста форма утворюється додаванням до форми вищо­го ступеня префікса на&: найбільший, найвищий, найкращий.

Складна форма утворюється додаванням до простої форми найвищого ступеня префіксів як-, що-: якнайбільший, \ щонайдавніший, якнайдужчий, щонайшвидший.

Складена форма утворюється за допомогою прикмет ника найбільш (найбільш зручний, найбільш ясний).

Завдання. Від поданих прикметників утворіть, де це можливо, вищий; і найвищий ступені порівняння різними способами.

1. Могутній, крутий, порожній, залізний, здоровий, дзвін­кий, весня'ний," гострий, місячний, зелений, грушевий, кремо­вий, заячий, тутешній,_зайвий,' бордовий, гарячий, крижаний,

" гірський.

2. Близький, срібний, високий, малиновий, зимовий, роже­вий, різний, кислуватий, вечірній, ручний, дубовий, сосновий, тугий, дерев'яний, приємний, пізній, дитячий, дорослий, риб­ний, чудовий.