Прийменник

§ 199. Поняття про прийменник

Прийменником називається службова частина мови, що охоплює слова, якими уточнюються граматичні значення імен­ників у непрямих відмінках і які служать для зв'язку цих від­мінкових форм з іншими словами в реченні. Наприклад: Коли Черниш підходив до ‘ поста, його увагу привернув кремезний пле­чистий сержант, який саме розмовляв про щось з прикордон­никами (Гончар). У цьому реченні прийменник до уточнює зна­чення родового відмінка, прийменник про — знахідного, прийменник з — орудного. Ці прийменники є засобом зв'яз­ку між словами: підходив до (чого?) поста, розмовляв про (що?) щось, розмовляв (з ким?) з прикордонниками.

Примітка. Прийнято вважати, що прийменники, входячи до складу словосполучення або речення, разом із повнозначними словами виражають певні поняття, явища тощо. Отже, в контексті вони набувають певного значення, вказуючи на ті чи інші змістові відношення між повнозначними словами. Наприклад: Іду до школи — прийменник до вказує на напрямок руху; Школа стоїть під горою — прийменник під вказує на місце розта­шування тощо.

Самостійно як члени речення прийменники не виступають. Відносячись до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу членів речення.

Прийменники можуть вказувати на різні відношення між предметами: просторові: Ходить ніч по саду місячними крока­ми (Тич.); часові: На другий день Оксана встала рано (Гончар); на відношення дії до предмета: Була в нього служба така: прапороносець полка (Тют.); на відношення ознаки до предме­та: Хлопчина в подертій одежі, торбинка: цибуля і хліб (Рильськ.); причинні: Вона аж 'ахнула від захоплення (Гон­чар); об'єктні: Тесля міряв складаним метром колоду й зов­сім байдуже подивився на хлопця (В. Мисик).

Відношення, на які вказують прийменники, можуть ще бути супровідні, зіставлення і протиставлення, кількісні, ста­ну та ін.

343.

Завдання. І. Перепишіть текст, вставляючи букви і розкриваючи дужки. Підкресліть прийменники зі словами, до яких вони відносяться. З'ясуйте, які відношення між словами виражаються з допомогою при­йменників.

Ангара... Могутня (С, с)ибірс..ка ріка, єдина, що виті­кає з оз..ра Байкал. Ангара, на якій зросла в..л..тенська (Б, б)ратс..ка ГЕС, разів у сім потужніша за знаменитий Дніпрельстан. Б..гато хто хотів би побувати на Ангарі. Якщо саме на Ангарі, то для ц..ого не обов'язково їхати в далекий Сибір, бо своя Ангара є у нас на Україні, в Криму.

Криме.ка Ангара—мален..ка гірс.ка річка, коротша від (С, с)ибірс..кої більш як у сто разів. Починает..ся вона на (П, північному схилі (К, к)римс..ких гір, біля Чатир-Дагу, і є одним з витоків Салгиру — головної ріки (півос­трова. Чим(же) пояснити такий збіг назв? Поки(що) конкрет­ної відповіді на це (не) дав (ні) хто. Ми мож..мо припустити тільки га..ку, що причину дивного явища треба шукати в да­леких мандрівках народів.

(М. Фененко)

II. Знайдіть прийменники у наведених прислів'ях. З'ясуйте, значення яких відмінків вони уточнюють. Визначте звуковий склад виділених слів

1. Леніна заповіт — на тисячі літ. 2. До щастя й свободи веде партія народи. 3. Розколовся світ на свободу й гніт. 4. Щастя тому дається, хто за нього в бою б'ється. 5. За кол­госп дбатимеш — достаток матимеш. 6. Без трудоднів не їсти­меш пирогів. 7. Тепер те сталося, про що раніш у казці роз­повідалося. 8. Від Камчатки до Паміру — скрізь ростуть будови миру.

III. Складіть і запишіть речення з прийменниками на, над, за, крізь, через, перед, крім, між, поза. Визначте, до складу яких членів речення во­ни входять.