Науковий стиль

· Призначення стилю – повідомляти про результати дослідження, обґрунтовувати гіпотези, роз’яснювати явища, систематизувати знання.

· Основні ознаки – об’єктивність, логічна послідовність, узагальненість, однозначність, точність, лаконічність, переконливість, аргументація, аналіз, синтез, пояснення причинно-наслідкових відношень, висновки.

· Мовні засоби

- широке вживання слів-термінів (напр.: пігмент, макроцитоз, синтез, екзема, акрофобія, апеляція, пеня, вексель, делікт, патент, акредитив, дебітор, бартер);

- спеціальна фразеологія (кесарів розтин, грудна жаба, щитоподібна залоза, точка замерзання);

- мовні кліше (застосовується для, складається із, полягає в та ін.. );

- «авторська множина»: на основі наших досліджень,на нашу думку;

- складні синтаксичні конструкції (часто трапляються складені підрядні сполучники, характерні для книжної мови, напр.: завдяки тому, що; внаслідок того, що; зважаючи на те, що; тоді як; у зв’язку з тим, що тощо);

- повні речення;

- безособові, неозначені та узагальнені речення (напр.: Дана пряма АВ і точка С, що не лежать на цій прямій. Доведіть, що через точку С можна провести пряму, паралельну прямій АВ).

· Форма реалізації – писемна (наукові праці, дослідження, підручники, дисертації) та усна (наукова доповідь, повідомлення тощо) форми монологу.