Розмовний (розмовно-побутовий) стиль

· Призначення стилю - забезпечувати побутові стосунки, живий обмін думками, враженнями.

· Основні ознаки – усна форма спілкування, невимушеність спілкування, що може супроводжуватися позамовними чинниками – мімікою, жестикуляцією, які часто бувають виразно емоційно забарвлені; розмаїття ритміко-мелодійних варіацій, неодноманітність, що відтворює природну безпосередність мовців.

· Мовні засоби

- широко використовуються загальновживані слова;

- найчастіше вживаються різні здрібнілі форми слів, пестливі, лайливі, жартівливі слова;

- величезне багатство інтонацій; різні типи простих речень, часто не повні, односкладні;

- використовуються звертання; можливе вживання діалектизмів, фольклоризмів, просторічної лексики.

· Форма реалізації – діалог, полілог.

Художній стиль

· Призначення стилю – формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичний смак засобами художнього слова через систему образів.

· Основні ознаки – образність, зображувальність, естетичність мовлення, поетичність.

· Мовні засоби

- широке вживання синонімів, антонімів, епітетів, метафор, порівнянь, фразеологізмів, омонімів, історизмів, діалектизмів, просторічних елементів;

- поширені всі типи речень;

- повною мірою представлені стилістичні фігури (синтаксичний паралелізм, повтори, алітерація тощо), риторичні питання, звертання та ін.

· Форма реалізації – монолог, діалог.

Публіцистичний стиль

· Призначення стилю – формування громадської думки.

· Основні ознаки – використання усіх засобів емоційного впливу (епітет, порівняння, метафора); поєднання публіцистичного стилю з науковим;визначальною рисою є вдале поєднання логізації викладу з емоційно-експресивним забарвленням.

· Мовні засоби

- використання найрізноманітнішої термінології лексики, передусім суспільної, і слів з яскравим емоційним забарвленням, що свідчить про злиття наукового, художнього й офіційно-ділового стилів (міжнародна арена,ескалація війни, керівна роль, рішучі заходи,семимильні кроки);

- широке використання окличних і питальних конструкцій, звертань, неповних речень, прямої мови тощо.

· Форма реалізації – писемна (статті, фейлетони) та усна (публічні виступи) форми монологу (діалогу)