Однак різноманітність і рухомість наголосу не означає його довільності. Він підпорядкований певним закономірностям. В українській мові вже склалася стала система наголошування. Основу її становлять середньонаддніпрянські говори південно-східного наріччя.
| · Наголос багатьох іменників жіночого роду з суфіксом –к(а) у формах множини переходить на закінчення: гОлка – голкИ, кАчка – качкИ, мИска – мискИ, лАстівка – ластівкИ. Наголошування у множині: гОлки, мИски, учИтельки, копІйки ( характерне для північного наріччя) є відступом від літературої норми, а отже, неправильним. |
| · В українській мові рідкісні випадки, коли службове слово приймає на себе наголос, залишаючи самостійне слово без наголосу | раз пО раз, нА ніч, зО два |
| · Службові слова, в яких є два і більше складів, мають свій наголос. Виразний він у частках: хібА, невжЕ, наврЯд, мовлЯв, егЕж, авжЕж,отО, якрАз, бодАй, а також у сполучниках: затЕ, протЕ, однАк, якщО, якбИ, немОв, нехАй. |
| · Виразний наголос і в прийменниках, співвідносних з іменниками та прислівниками: кінЕць, шляхОм; кругОм, навкОло, окрУг, повЕрх, поперЕк, услІд, уподОвж. Проте деякі двоскладові такі прийменники, зокрема коло, перед, проти, позад, виступають із слабким наголосом: кОло хАти, пОза ньОго. |
| · Прийменники біля, задля, замість, з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-поміж, із-за, окрім, опріч, поза, поміж, понад, попід, попри, проміж, ради, серед, через, щодо, побіля, посеред, що тісно приєднуються до повнозначних слів, мають на собі лише побічний наголос, який завжди падає на перший склад: пОсеред хАти, Із-за лІсу |
| · Складні й складноскорочені слова можуть мати два наголоси – основний і побічний. Послідовно виступають з такими двома наголосами слова, в яких один з компонентів чітко виділяється своїм значенням і здебільшого може бути самостійним словом | а втопАрк, а гіткампАнія, а гротЕхніка, баг а тознАчний, дал е кослЯжний, вод о схОвище, пар о твОрення, звір о фЕрма, змл е влАсник, нов о Обраний, м е теостАнція, т е рмоЯдерний, трав о сУміш |
| · Побічний наголос у таких словах стоїть перед основним. Чим більше віддалений основний наголос від побічного, тим виразніший останній | а втоцистЕрна, а гробіолОгія, в о допостачАння, з е млеволодІння, п а ротурбІна, т е рмодинАміка, тр а вокосарка |
| · Дуже виразний побічний наголос у складному лові, обидві частини якого виділяються своїм значенням: вел и копанЕльний, мот о робудувАння, нар о дногосподАрський, п’ятс о ткілометрОвий, сер е дньомІсячний. У складних словах з трьома основами може бути три наголоси – основний і два побічних: н а фтог а зопровІд, св і тлов о долікАрня |
| · Без побічного наголосу виступають складні слова, компоненти яких не сприймаються як самостійні | звіролОв, вододІл, землемІр, новосІлля, пароплАв, довгочАсний, мознАвство, орнобрИвий |
| · Побічний наголос мають також такі прості слова: з префіксом най-: наймлОдший, найповАжаніший; з префіксами що-, як-:щонаймЕнший, якнайкрАщий; з префіксами іншомовного походження анти-, де-, дез-, диз-, екстра-, квазі-, контр-, псевдо-, ре-, супер-, транс-, ультра-,що приєднуються, як праволо, до слів із самостійним значенням: антитІло, декваліфікАція, дезінформАція, дисгармОнія, екстраклАс, квазівчЕний, контраманЕвр псевдовчЕння, ретранслЯція, супертАнкер, трансарктИчний, ультразвУк |
| · За цієї ж умови приймають на себе побічний наголос і префіксинавколо-, пред-, після-, поза-, понад-, проти-, через-, без-, між-, над-, не-, але у випадках, коли основний наголос припадає через два склади і більше від місця можливого побічного | навколопланЕтний, передпосівнИй, післяжовтнЕвий, позакоренЕвий, понаднормОвий, протипожЕжний, черезядкОвий, беззаперЕчний, міжвидовИй, надноматИвний, необ ґ рунтОваний |
| | | |
2015-09-06
762
