Ініціатива Пропозиція Звернення

Слово ініціатива (від

Лат. initium – початок)

Вживається у значенні

“почин, активна,

Провідна роль у діях,

Заповзятливість”.

Ініціаторами

Називають людей, які

Роблять перший крок

Пропозиція – це те,

Що пропонується,

Виноситься на

Обговорення, порада,

Вказівка. Це слово не

Обов’язково виражає

Почин справи, хоча й

не виключає цього:

Виступив з

Іменник звернення

Стосується

Офіційного,

Інформативного

Повідомлення. Його

Семантика

Передбачає

Сполучуваність зі

Словами ініціатива

У будь-якій справі,

Керують нею. Це

Слово переважає в

Офіційно-діловому,

Публіцистичному

Стилях: за

Ініціативою, взяти

До своїх рук

Ініціативу.

Пропозицією,

Раціоналізаторська

Пропозиція.

і пропозиція:

Виступили з

Ініціативою,

пропозицією;

Звернулися з

Ініціативою,

пропозицією;

Звернення з

Ініціативою,

Пропозицією.

Інтерв’ю Бесіда

Інтерв’ю – це призначена для

Опублікування в пресі, передачі

По радіо, телебаченню розмова

Журналіста з політичним,

Громадським або яким-небудь

Іншим діячем і т.ін. Так може

Називатися газетна стаття або

Передача по радіо, телебаченню,

що містить виклад цієї розмови:

По телебаченню передавали

Інтерв’ю з відомим політичним

Діячем; у газеті було

Опубліковано інтерв’ю з

Письменником. Це розмова двох

Осіб: основне завдання однієї з

Них – запитувати про щось, а

Другої – відповідати.

Слово бесіда має ширший зміст:

1) обмін думками з ким-небудь:

Доповідь, повідомлення на яку-

Небудь тему з наступним

Обміном думками.

У бесіді можуть брати участь

Кілька осіб, причому їхня бесіда

Передбачає активний,

Рівноправний обмін

Висловлюваннями кожного з

Учасників.

Слова інтерв’ю та бесіда різняться своєю сполучуваністю: брати

Інтерв’ю у кого-небудь, давати інтерв’ю журналістові, але бесіда з

Письменником, бесіда за “круглим столом”.

Навколишній Оточуючий

Значення слів оточуючий і навколишній близькі, проте є

Випадки, коли їх слід розрізняти.

Слово навколишній має ширшу

Сполучуваність: навколишні

села, будинки, звуки;

Навколишня дійсність. У формі

Середнього роду, поєднуючись із

Займенником все, слово

Навколишнє вживається як

Іменник: І ще пам’ятаю: був

Гарний літній день, і все

Навколишнє здавалося

Прекрасним (О.Довженко). Цей

Іменник стосується всього, крім

Людей.

Дієприкметник оточуючий у

Множині також може

Використовуватись як іменник. У

Таких випадках він стосується

Тільки людей: Відпочиваючи у

Людних місцях, треба зважати

На оточуючих.

Хоча в посібнику “Пошук

Українського слова, або боротьба

За національне “я” (К.: Видавни-