Стосується

Комунікації – шляхів

Сполучення,

Транспорту, ліній

зв’язку тощо”:

Комунікаційні труби.

Прикметник

Комунікативний

Означає “який

Стосується

Комунікації як

Спілкування,

інформації”:

Комунікативна

Функція мовлення.

Особистий Особовий

Особистий – це індивідуальний,

Такий, що стосується окремої

Особи, належний особі: особиста

Власність, особиста думка,

Особисте життя.

Слово особовий – такий, що

Стосується особи взагалі,

Багатьох осіб: особовий склад,

Особова справа (у відділі

Кадрів). Цей прикметник

Вживається як граматичний

Термін: особове дієслово,

Особовий займенник тощо.

Тактовний Тактичний

Тактовний – той, що володіє

Почуттям міри, такту (утворений

Від іменника такт – “почуття міри,

Що підказує правильне розуміння

або оцінку явищ дійсності”):

Тактовна людина.

Прикметник тактичний

Утворений від іменника

Тактика у значенні “сукупність

Прийомів, методів або способів,

Що використовуються в

Політиці, спорті, для

Досягнення мети або на війні

Для проведення певної бойової

Операції”: тактичні

Міркування, тактичні

Прийоми.

Книжнi й iншомовнi слова в документах

Книжнi слова використовуються в наукових працях, публі-

Цистичних статтях, документах тощо в узагальненому

Значенні.

Книжні слова, як правило, однозначні.

Іншомовнi слова – це слова, запозичені з інших мов.

У текстах ділового стилю іншомовні слова вживаються, якщо

Немає відповідника в українській мові або ці слова набули

Міжнародного визнання.

Існують правила щодо використання іншомовних слів:

• необхідність цього слова у тому чи іншому контексті;

• правильність і точність уживання іншомовного слова;

• зрозумілість слова для тих, хто буде знайомитися з діловим

текстом;

• неможливість вживання в одному тексті слова запозиченого

і питомого (не можна сказати: “Ми дійшли консенсусу зі згоди” –

З виступу на засіданні Верховної Ради).

Термiни i професіоналізми в дiлових паперах

Термiни – це слова або словосполучення, які вживаються в

Специфічній сфері мовлення і створюються для точного ви-

Раження спеціальних предметів, понять, явищ, ознак, дій.

Термін – це одиниця найменування в галузі науки і техніки,

Яка визначає певне поняття і співвідноситься з іншими найме-

Нуваннями в цій галузі, утворюючи разом з ними термінологічну

Систему.

Терміном називається слово, якому відповідає якесь одне

Точно визначене поняття з галузі науки, техніки, мистецтва. Тер-

Міни – це нейтральні за забарвленням слова, яким не властиві об-

Разність, експресивність, суб’єктивно-оціночні відтінки значень.