Сприймалися правильно, з розумінням ситуації

Голова повинен дуже сумлінно готуватися до наради.

Він повинен відкрити нараду і в короткому вступному слові

Охарактеризувати проблематику, яку треба обговорити.

Велику роль відіграє також зовнішній вигляд та манера пове-

Дінки головуючого на нараді.

А.М.Купер наводить близько 30 поганих звичок, які він по-

мітив у людей, що головують на нарадах:

Стукають пальцями або олівцем по столу; підпирають голову

Рукою; торкаються руками обличчя; покусують олівець, зубо-

чистку або сірник; стукають олівцем по зубах; облизують губи;

Чухають голову; водять пальцями по столу; пригладжують волос-

Ся; пригладжують бороду або вуса; застібають або розстібають

ґудзики на піджаку; хмуряться; кусають губи, нігті; жують жу-

Вальну гумку; чистять нігті; поправляють окуляри, тримаючи їх у

Руці; притупують ногою; хрускають пальцями; малюють без-

Змістовні малюнки на папері під час виступів; нервово згортають

І рвуть папір; оглядаються довкола; звертаючись до присутніх,

Дивляться повз них; дзенькають ключами або дрібними грішми в

Кишені; стромляють пальці за жилет або за комір; тримають руки

В кишенях; крутять обручку на пальці; усміхаються так чудер-

Нацько, що учасники не можуть збагнути, чи їм усміхаються, чи з

Них насміхаються (За матеріалами: Томан І. Мистецтво говорити.

– К.: Вид-во “Україна”, 1996. – С. 161-166).

Бесіда належить до усної форми ділової мови. Основною

Метою бесіди є обмін інформацією. Тема майбутньої бесіди

попередньо узгоджується. Бесіду, як правило, планують зазда-

Легідь і до неї готуються.

Підготовка до бесіди має на меті:

• визначити коло питань, які будуть обговоритися;

• підготувати документи, якщо вони потрібні для бесіди;

• сформулювати запитання, які варто задати співрозмовнику.

Ділову бесіду можна вести в різних положеннях: сидячи,

Стоячи.

Начальник викликає до свого кабінету підлеглого і говорить

З ним сидячи, тоді як підлеглий стоїть. Начальник може запро-

Понувати підлеглому сісти і тим самим дати йому зрозуміти, що в

Даній розмові він не має наміру повністю використовувати своє

Керівне становище. Якщо ж він не пропонує сісти, то це може

Означати, що розмова триватиме недовго. Якщо відвідувача

Запрошують сісти, то тим самим йому пропонують продовжувати

розмову (За матеріалами: Томан І. Мистецтво говорити. – К.:

Вид-во “Україна”, 1996).