Робота з джерелами

Враховуючи той факт, що дипломна робота повинна бути значним самостійним художнім твором, доводиться задумуватися над тим, де і як збирати потрібний матеріал і як його обробляти. Основними джерелами є музеї, художні промисли, пам'ятники архітектури, книги. Враховуючи, що різних робіт по темі, що вивчається, опубліковано достатньо багато, необхідно із самого початку добре ознайомитися з публікаціями, що цікавлять, по бібліотечних каталогах. У ряді випадків корисно розглядати списки літератури, розміщені в кінці книг, або підрядкові виноски, які орієнтують у подальших пошуках матеріалів.

З перших днів роботи над темою диплома необхідне привчати себе складати свій список або каталог потрібної літератури, вказуючи в ньому всі необхідні відомості про публікації (автор, назва роботи, місце видання, видавництво, рік). Якщо це стаття у збірці, то потрібно вказати повну назву збірника і під чиєю редакцією він виданий. Якщо виписується цитата, то її слід виділити лапками і вказувати у виносці, додатково до всіх даних про книгу, ще і номер сторінки.

В період роботи з літературними джерелами необхідні записи, позначки і власні зауваження, висновки робляться або в окремому зошиті, або на окремих аркушах паперу, що складаються у спеціальні теки. Такий процес вже є дослідницькою роботою з літературними джерелами. Деякі студенти, ведуть записи на двох сторонах листа паперу. Так робити не слід. Писати потрібно тільки з одного боку, обов'язково залишаючи чисте поле зліва шириною 4-5 см і достатні проміжки між рядками. Надалі це дасть можливість вносити додаткові відомості, робити позначки і редакційні правки. Розміщення тексту тільки з однієї сторони аркуша забезпечує можливість вмонтовувати рукопис (вирізувати шматки тексту і переставляти у відповідні місця). Із самого початку всі записи потрібно робити розбірливо, а слова писати повністю, без скорочень. Якщо ж все-таки доводиться робити записи швидко, а тому часто нерозбірливо і скорочено, то треба в найближчий день проводити літературну обробку і розшифровку, інакше після закінчення деякого часу виникнуть великі труднощі. Слід привчити себе писати відразу добре, дохідливо висловлювати свої думки і не сподіватися на те, що потім все буде виправлено. Складаючи бібліографію, доцільно виділяти розділи по характеру літератури і вести записи в них про книги роздільно (для кожного розділу виділити окрему сторінку). Розділи можуть бути наступні:

1. Література по історії і теорії мистецтва.

2. Проблемна література по видах і жанрах мистецтва.

3. Технологія виробництва.

4. Економіка і інші розділи по темі.

Великі можливості для збору необхідних матеріалів по темах дипломних робіт розкриваються перед студентами в найбільших книгосховищах, музеях, виставкових залах, на виробництвах тощо.

Спочатку літературу читають швидко, "по діагоналі", щоб відкинути зайве, далі повільно – глибоко вивчають, роблять виписки. Краще записати більше, щоб не повертатися, зазначити питання, які розглядаються. Для кожного розділу роботи доцільно завести окрему папку. Потім систематизувати, вилучити зайве і повтори, скласти у логічній послідовності, з'ясувати перелік періодичних видань, довідників, потрібних для дослідження. Огляд пишеться не за авторами, а за завданнями дослідження.

Типовий план огляду літератури:

1. Загальна характеристика галузі дослідження, її значення у мистецтвознавстві, актуальність завдань, які стоять перед цією галуззю.

2. Класифікація основних напрямів дослідження у галузі

а) які вже розроблені;

б) які перебувають у стадії опрацювання;

в) не розроблені;

г) відображення різних точок зору на проблему.

3. Детальний виклад результатів досліджень за кожним розділом класифікації.

4. Формування основних напрямів дослідження, які обрав автор, їх актуальність і кінцева мета.