Сутність і класифікація інновацій

У наукових дослідженнях немає єдиної точки зору щодо розуміння сутності інновацій. У загальному випадку виділяється 2 підходи:

1) динамічний підхід;

2) статичний.

Динамічний підхід припускає розгляд інновації як процесу внесення змін. У цьому випадку акцент робиться на тому, що нововведення розвивається в часі та має чітко виражені стадії. Згідно з даним підходом інновація – це використання в тій або іншій сфері суспільної діяльності (виробництві, економічних, правових і соціальних відносинах, науці, культурі, освіті і т.д.) результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, спрямованих на вдосконалювання соціально-економічної діяльності. У даному визначенні чітко виділено 2 характеристики – інтелектуальна складова й цільова спрямованість інновації.

Статичний підхід розглядає інновацію як результат, а саме, кінцевий результат інноваційної діяльності, впроваджений у вигляді нового або поліпшеного продукту або технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг.

Даному підходу відповідає й трактування інновації Законом України «Про інноваційну діяльність» – знову створені (застосовані) і (або) удосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, комерційного, адміністративного або іншого характеру, що суттєво поліпшують структуру і якість виробництва й (або) соціальної сфери.

Термін «інновація» («нововведення») необхідно відрізняти від термінів «новація», «інноваційний продукт», «інноваційна продукція».

Новація – це кінцевий метод, принцип, новий порядок, новий продукт, процес, якісно відмінний від попереднього аналога, який є результатом інтелектуальної діяльності, кінчених наукових досліджень і розробок.

Новація з моменту впровадження в виробництво, збут, інші сфери діяльності стає нововведенням (інновацією). Нововведення – це результат практичного освоєння новації.

Відповідно до Закону України під інноваційним продуктом розуміється результат виконання інноваційного проекту та науково-дослідної й (або) дослідно-конструкторської розробки нової технології (у тому числі інформаційної) або продукції з виготовленням експериментального зразка або попередньої партії. Інноваційна продукція – це нові конкурентоспроможні товари або послуги.

В окремих випадках інновації є результатом винаходу або відкриття. При цьому під винаходом розуміється нове технічне рішення конкретного завдання, яке дає позитивний ефект, поліпшує якість продукції або змінює умови праці. Відкриття ж – це встановлення невідомих раніше об'єктивних закономірностей, здібностей і явищ матеріального світу, які сприяють нагромадженню нових теоретичних знань.

Відмінності між відкриттям, винаходом і нововведенням:

1) відкриття здійснюється на фундаментальному рівні, нововведення – на прикладному;

2) відкриття або винахід можуть бути зроблено одним вченим, нововведення вимагає колективних дій;

3) відкриття робиться не заради вигоди, нововведення – з метою одержання прибутку;

4) відкриття або винахід можуть бути випадковими, нововведення – це результат цілеспрямованої діяльності.

Класифікація інновацій:

1. Залежно від утримування й сфери використання:

- технологічні – спрямовані на створення й освоєння нової продукції, технології, матеріалів, модернізацію устаткування, реконструкцію виробничих будинків і їх оснащення, реалізацію заходів щодо охорони навколишнього середовища;

- виробничі - спрямовані на розширення виробничих потужностей, диверсифікованість виробничої діяльності, зміну структури виробництва й співвідношення потужностей окремих виробничих одиниць;

- економічні - спрямовані на зміну методів і способів планування всіх видів виробничо-господарської діяльності, зниження виробничих витрат і поліпшення кінцевих результатів, ріст економічного стимулювання й матеріальної зацікавленості трудящих, раціоналізація системи калькуляції внутрівиробничих витрат;

- торговельні - спрямовані на використання методів цінової політики у взаєминах з постачальниками й замовниками, пропозиція нової продукції й послуг, надання або стягнення фінансових ресурсів у формі кредитів, позик, застосування нових методів розподілу прибутку й інших накопичених ресурсів і т.п.;

- соціальні - поліпшення умов і характеру праці, соціального забезпечення, надаваних послуг, психологічного клімату й характеру взаємин на підприємстві або між його окремими організаційними підрозділами;

- інновації в області управління - поліпшення організаційної структури, стилю й методів прийняття рішень, використання нових засобів обробки інформації й документації, раціоналізації канцелярської роботи і т.д.

2. Залежно від причини виникнення:

- реактивні - забезпечують виживання підприємства, як реакція на нові перетворення, здійснювані конкурентом;

- стратегічні - впровадження їх носить, попереджувальний характер з метою одержання вирішальних конкурентних переваг у перспективі.

3. По предмету і сфері додатка:

- продуктові – виробництво нових продуктів і послуг;

- ринкові - відкриття нових сфер застосування продукту, а також інновації, що дозволяють реалізувати послугу на нових ринках;

- інновації-процеси – об'єктами нововведень є технологія, організація виробництва й управлінські процеси.

4. За ознакою економічної значимості інновації діляться на:

- базисні (радикальні) – це інновації, в основі розробки яких лежать нові фундаментальні досягнення, які уможливлюють створення нових систем машин, технологій, устаткування. Базисні інновації є передумовою виникнення нових галузей, створення нових ринків.

- інтегруючі (комплексні) або поліпшуючі – це інновації, які створені на основі використання (інтегрування) оптимального набору (комплексу) раніше накопичених і перевірених у світовій практиці досягнень. Вони більш повно задовольняють потреби.

- псевдоінновації – характеризуються дуже незначним у порівнянні з попереднім виробом змінами, спрямовані на часткове поліпшення елементів товару без зміни їх базової конструкції й структури.

Необхідно відзначити, що великі закордонні фірми переходять на виготовлення нової продукції обережно: у США в новій продукції великих фірм модифікація становить 70%, незначні інновації – 20%, нова продукція (раніше не виготовляв ніхто – 10%.

5. За ознакою галузевого призначення:

- інновації, що створюють нові галузі;

- інновації в існуючих галузях.

6. За ступенем інновативності:

- що модернізують – коли конструкція прототипу або базова технологія кардинально не змінюється (розширення розмірних рядів або гами виробів, установка потужнішого двигуна; підвищувальна продуктивність верстата, автомобіля);

- новаторські – коли конструкція нового виробу по виду своїх елементів істотно відрізняється від колишнього (додавання нових якостей, наприклад, введення засобів автоматизації або інших, що раніше не застосовувалися в конструкціях даного типу виробів, але типах, що застосовувалися в інших, виробів);

- випереджальні - коли конструкція заснована на випереджальних технічних рішеннях (введення герметичних кабін у літакобудуванні, турбореактивних двигунів, що раніше ніколи не застосовувалися);

- піонерні – коли з'являється раніше не існуючі матеріали, конструкції й технології, що виконують колишні або навіть нові функції (композитні матеріали, перші радіоприймачі, електронний годинник, персональні комп'ютери, ракети, атомні станції).

7. Залежно від структурних характеристик інновації:

- інновації на «вході» підприємства - цільове якісне або кількісна зміна у виборі й використанні матеріалів, сировини, устаткування, інформації, працівників і інших ресурсів;

- інновації на «виході» підприємства - цільові якісні або кількісні зміни;

- інновації структури підприємства як системи, тобто її окремих елементів - цільові зміни виробничих, що обслуговують і допоміжних зв'язків по якості, кількості, організації й способу забезпечення.

Інші класифікаційні ознаки представлено в таблиці 1.2:

Таблиця 1.2