2015-09-06
246
Інновація є результатом інноваційного процесу, під яким слід розуміти сукупність процесів по розробці, впровадженні й практичному використанню винаходів (задумів, ідей) у діяльності промислового підприємства.
Інноваційний процес складається з неоднакових по змісту й результатам стадій, кожній з яких властива певна самостійність і автономність, наявність організаційно-економічних особливостей, пов'язаних із прогнозуванням, плануванням, фінансуванням, стимулюванням і т.д.
Більш конкретно інноваційний процес визначається як процес перетворення наукового знання в інновацію, який можна представити як послідовний ланцюг подій, у ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги. На відміну від НТП інноваційний процес не закінчується впровадженням, тобто першою появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектної потужності нової технології. Даний процес не переривається й після впровадження, тому що в міру поширення (дифузії) нововведення удосконалюється, робиться більш ефективним, здобуває раніше не відомі споживчі властивості. Це відкриває для нього нові області застосування й ринки, а, отже, і нових споживачів, які сприймають даний продукт, технологію або послугу як нові саме для себе. Цей процес спрямований на створення необхідних ринком продуктів, технологій або послуг і здійснюється в тісній єдності із середовищем: його спрямованість, темпи, цілі залежать від соціально-економічного середовища, у якім він функціонує й розвивається. Інноваційний процес на підприємстві може включати не всі перераховані його стадії.
Враховуючи протікання інноваційного процесу на макрорівні, необхідно виділити наступні його етапи: фундаментальні теоретичні дослідження; пошукові науково-дослідні роботи; прикладні наукові дослідження; дослідно-конструкторські розробки; дослідження ринку; ринкове планування; досвідчене проведення; ринкові випробування; комерційне виробництво. Деталізовано структура інноваційного процесу представлена в таблиці 1.3:
Таблиця 1.3
