Обсяги й структура венчурного капіталу

3. Фінансування окремих операцій – здійснюється як одноразовий акт (придбання компанії для певного клієнта, інвестиції, надавані управлінському персоналу або групі керуючих для придбання ними діючих підприємств або їх підрозділів – management by-out; фінансування придбання компанії керуючими з боку - management by-in; фінансування компаній, що випробовують певні проблеми у своєму бізнесі з метою придбання більш стабільного фінансового становища – turnaround; фінансування придбання акцій діючої компанії іншим венчурним інвестором або іншим акціонером – replacement capital;, що заміщає фінансування – для заміни частини зовнішніх ресурсів компанії власним капіталом).

Джерела венчурного капіталу:

- вільні ресурси пенсійних, благодійних фондів;

У Великобританії внаслідок надання державою певних пільг пенсійним фондам при фінансуванні ними венчурних фондів, їх частка становить 30%). У США 38% коштів венчурного фонду припадає на вкладення Пенсійних фондів, 22% - страхові компанії; 18% - банки. У Німеччині – на пенсійні фонди доводиться тільки 8,6%, банки – 57,2%.

- державні структури;

- корпоративний венчурний капітал;

- приватні інвестори;

- інвестиційні компанії малого бізнесу;

- закордонні інвестори;

- банки;

- страхові компанії;

- прибуток венчурних фондів, який реінвестується в інноваційні проекти.

Особливістю формування венчурних фондів у Європі є їх кептивна форма (кептивним уважається фонд, якщо більш 80% його коштів формується з одного джерела). Так, у Франції в 1995 р. на кептивні фонди доводилося 37,1% венчурного капіталу.

Вкладення коштів в інноваційні компанії привабливо для інвесторів з ряду причин: максимальний приріст, який дає венчурний капітал (середньорічний дохід – 15,7%, найбільш успішні фонди забезпечують приріст капіталу до 80%), а також значні пільги особам, що інвестують у венчурні підприємства.

Венчурним фондом прийнято називати фонди приватного капіталу, які інвестують кошти в підприємства, що перебувають на ранніх стадіях розвитку.