Структура фінансового забезпечення інноваційної діяльності в Україні

       
млн.грн. % млн.грн. % млн.грн. %
Державний бюджет 55,8 2,8 45,5 1,5 93,0 3,0
Власні кошти 1654,0 83,9 2141,8 71,1 2148,4 70,3
Кошти вітчизняних інвесторів 34,9 1,8 58,7 1,9 112,0 3,7
Кошти іноземних інвесторів 58,6 3,0 264,1 8,8 130,0 4,2
Місцеві бюджети 2,6 0,1 2,6 0,1 3,07 0,1
Інші джерела 23,49 1,2 114,7 3,8 21,7 0,7
Позабюджетні фонди 23,6 1,2 6,3 0,2 0,5 0,0
Кредити 118,9 6,0 380,2 12,6 551,1 18,0
  1971,4   3013,9   3059,8  

До переваг фінансового забезпечення за рахунок власних коштів інноваційної діяльності промислових підприємств можна віднести:

- підвищення фінансової стабільності за рахунок додатково сформованого із прибутку власного капіталу;

- формування й використання власних коштів, що відбувається стабільно протягом року;

- спрощений механізм прийняття управлінських розв'язків;

- істотне зниження ризику неплатоспроможності й банкрутства при використанні власних коштів.

Тому що інноваційна діяльність припускає вкладення більших сум коштів, при самофінансуванні підприємству найчастіше необхідно нагромадити необхідний інвестиційний капітал. Дана форма фінансування є фондовою. З метою збереження реальної вартості коштів і одержання доходу в період нагромадження такого фонду, його формування здійснюється на депозитному рахунку банку.

У випадку, якщо відрахування коштів до фонду проводиться рівними сумами (платежами), здійснюваних через рівні проміжки часу, такий ряд платежів називається фінансовою рентою (аннуїтетом).

Залежно від частоти внесків коштів до фонду й частоти нарахування на них відсотків, виділяють наступні види ренти:

1) внески до фонду проводяться один раз за розрахунковий період (рік), відсотки нараховуються також один раз наприкінці кожного розрахункового періоду. У цьому випадку накопичена сума (розмір сформованого фонду) наприкінці всього строку нагромадження складе:

,

де S - розмір сформованого фонду; R – величина щорічного внеску; i – процентна ставка (ставка депозитного відсотка); n - строк ренти.

2) внески до фонду проводяться один раз за розрахунковий період (рік), а відсотки нараховуються кілька раз за період (m - раз). У цьому випадку накопичена сума (розмір сформованого фонду) наприкінці всього строку нагромадження складе:

,

де j – номінальна (річна) ставка складних відсотків.

3) внески до фонду проводяться кілька раз за розрахунковий період (р – раз у рік), відсотки також нараховуються один раз за період:

;

4) внески до фонду проводяться кілька раз за розрахунковий період (р – раз у рік), відсотки також нараховуються кілька раз за період (m - раз). При цьому число нарахування відсотків дорівнює числу рентних платежів протягом року, тобто m = p. У цьому випадку накопичена сума (розмір сформованого фонду) наприкінці всього строку нагромадження складе:

;

5) внески до фонду проводяться кілька раз за розрахунковий період (р – раз у рік), відсотки також нараховуються кілька раз за період (m - раз). При цьому число нарахування відсотків не дорівнює числу рентних платежів протягом року, тобто m = p. У цьому випадку накопичена сума (розмір сформованого фонду) наприкінці всього строку нагромадження складе:

.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: