Режим генератора

3.1.1. Розрахунок номінальних величин для генератора незалежного збудження.

Схема електрична принципова генератора незалежного збудження подана на рис. 3.1, на якій прийняті такі позначення: – опір навантаження; QF – автоматичний вимикач; РV – вольтметр; РА – амперметр; G – генератор; ОДП – обмотка додаткових полюсів; – опір реостата кола збудження; НОЗ – незалежна обмотка збудження.

Рис. 3.1. Схема електрична принципова генератора незалежного збудження

Номінальний струм навантаження генератора

(3.1)

ЕРС генератора на неробочому ході у відносних одиницях

(3.2)

де – спад напруги у колі якоря у відносних одиницях

(3.3)

– спад напруги на щітках ( на одну пару полюсів);

– зменшення ЕРС за рахунок розмагнічувальної дії поперечної реакції якоря

(3.4)

– сумарний опір обмоток якоря і додаткових полюсів при робочій температурі 75° С

(3.5)

За вхідними даними будується характеристика неробочого ходу машини постійного струму (рис. 3.2).

Опір обмотки збудження при робочій температурі

(3.6)

Номінальний струм збудження

(3.7)

3.1.2. Побудова характеристичного трикутника для генератора незалежного збудження.

Графічні побудови для отримання характеристичного трикутника та розрахунок номінальних величин генератора здійснюють в такій послідовності:

1) будують характеристику неробочого ходу генератора у відносних одиницях (рис. 3.2);

2) на осі ординат ЕРС відкладають значення , яке розраховане за (3.2);

Рис. 3.2. Характеристики неробочого ходу та кола збудження

3) провівши пряму з точки паралельно осі абсцис до перетину з характеристикою неробочого ходу, отримуємо точку К;

4) опустивши перпендикуляр з точки К на вісь , отримуємо відносне значення номінального струму збудження;

5) розраховуємо базове значення струму збудження генератора

(3.8)

6) на осі ординат відкладаємо відносне значення номінальної напруги

7) провівши паралельно до осі абсцис пряму з точки до перетину з перпендикуляром, якому відповідає отримуємо точку С;

8) з точки С відкладаємо відрізок розрахований за (3.3);

9) з точки В паралельно осі абсцис проводимо відрізок ВА до перетину з характеристикою неробочого ходу;

10) з’єднавши точки А, В та С, отримуємо характеристичний трикутник АВС.

3.1.3. Розрахунок струму збудження, необхідного для компенсації розмагнічувальної дії поперечної реакції якоря.

Катет АВ трикутника ABC (рис. 3.2) характеризує струм збудження у відносних одиницях, необхідний для компенсації розмагнічувальної дії поперечної реакції якоря

(3.9)

звідки реальне значення струму збудження, необхідного для компенсації реакції якоря

(3.10)

Провівши пряму від початку системи координат через точку С, отримуємо характеристику кола збудження З точки Б перетину характеристики неробочого ходу з характеристикою проводимо пряму до перетину з віссю ординат, в результаті чого отримуємо ЕРС генератора паралельного збудження Схема електрична принципова цього генератора подана на рис. 3.3, де ШОЗ – шунтова обмотка збудження.